Дайджест
Дайджест

Місячний ґрунт, розумні ворони та схильний до ностальгії самотній мозок

Кишкові бактерії полегшили депресію у мишей, програмісти не використали «математичні» ділянки мозку, палеонтологи відкопали динозаврів з гривою та довгими відростками з плечей, а робот сам навчився бігати слизькою підлогою, хоч йому ніхто не підказував, як. Детальніше про ці та інші новини читайте у нашому тижневому дайджесті.

Китайський апарат «Чан'е-5» повернувся на Землю з місячним ґрунтом

Зразки місячного реголіту успішно долетіли на Землю і Китай став третьою країною, якій вдалося їх роздобути. 17 грудня модуль повернення відділився від орбітального апарата на висоті близько 5000 кілометрів над рівнем моря Південної Атлантики, двічі занурився в атмосферу, а за 10 кілометрів від Землі, розкрив парашут та опустився на заплановану ділянку у Внутрішній Монголії.

GIPHY

GIPHY

Синтетичні молекули цукру успішно знищили вірус грипу у мишей

Окрім вакцинації, з грипом можна боротися противірусними препаратами типу Таміфлю, які перешкоджають розмноженню вірусів. Але їхнє використання ефективне у дуже вузькому часовому проміжку — протягом перших 36 годин, причому вони все одно не вбивають вірус, а лише гальмують. Тому вчені вирішили спробувати обманути вірус грипу та модифікували молекулу цукру так, що вона зімітувала клітинну мембрану, з якою і зв’язався вірус замість справжньої. Синтетична молекула знищує збудника і 90 відсотків піддослідних мишей, які отримали препарат через 24 години після інфікування, вижили та не мали побічних ефектів. Чи буде метод так само безпечно працювати і на людях поки невідомо, однак попередні результати є досить обнадійливими.

Вчені знову використали кишкові бактерії та знизили депресивні симптоми у мишей

Окрім грипу вчені також вирішили вилікувати мишей від депресивних розладів. І цього разу не психоделіками, а кишковими бактеріями. Можливо ви спитаєте, чому не психоделіками? А навіщо, якщо можна простимулювати вироблення організмом власних канабіноїдів, ендоканабіноїдів, зниження рівня яких впливає на виникнення депресії. Так у піддослідних пригнічених мишей виявили нестачу жирних кислот, які є попередниками ендоканабіноїдів і штаму бактерій роду Lactobacilli, штучне підвищення рівня яких знизило депресивні симптоми. Вчені говорять, що подібний процес з великою ймовірністю відбувається і в організмі людей, а тому у кишкових бактерій може з’явитися ще одне застосування — лікування розладів настрою.

Дресування собак криком виявилось поганим методом навчання (та невже?)

Тривалий стрес має негативний вплив, незалежно від того, у кого його спостерігають. Так наприклад, давній експеримент показав, що у щурів стрес у дитинстві впливає на їхній характер та здатність до навчання. І, здається, що те ж саме відбувається і у собак, які переживають стрес під час аверсивного тренування — навчання через покарання. Португальські вчені дослідили 92 собаки та у 50 з них, яких карали за погану поведінку, помітили ознаки стресу: підвищений рівень кортизолу, і позіхання, облизування губ, підняття лапи та гавкання. Причому, у решти собак, яких виховували позитивними підкріпленнями на кшталт ласощів або гри, були спокійнішими навіть після тренування. Головним висновком вчених стала здатність собак до навчання: так через місяць 79 собак шукали у кімнаті миску з ласощами, і ті, що навчалися через крики та смикання повідка, шукали її значно довше. Науковці вважають, що такі собаки, менше налаштовані на отримання винагороди.

GIPHY

GIPHY

Робот навчився бігати слизькою підлогою, хоч його і не просили

Навчання з підкріпленням може стосуватися ще і роботів: розробники використали такий тип глибинного навчання і з’ясували, що робот і сам може отримувати потрібні специфічні навички на кшталт бігу риссю, якщо дати йому кілька репрезентативних. Так вчені попередньо навчили деяких навичок нейромережі, які потім поєднали в одну архітектуру: одна навчила робота бігати, інша — обходити перешкоди, а разом вони допомогли чотириногому не падати на камінні або слизькій підлозі. Вчені планують додати ще візуальні підказки і тактильне сприйняття, щоб робот міг вільно адаптуватися до змін середовища.

Чотиримісячні ворони соціалізуються та рахують предмети не гірше за дорослих приматів

За Батареєю тестів на визначення пізнання в приматів, діти віком 2,5 роки та шимпанзе віком 10 років мають схожі когнітивні навички. Однак, з’ясувалося, що якщо цю шкалу адаптувати для птахів, то і ворони не відставатимуть. Німецькі дослідники виявили, що круки вже у віці чотирьох місяців, коли їхній мозок ще розвивається, мають рівень розвитку когнітивних здібностей, як у дорослих птахів. Їх навіть можна порівняти із рівнем навичок пізнання у людиноподібних приматів. 8 вирощених в неволі круків досить непогано, порівняно з шимпанзе і орангутангами, справилися з визначенням кількості предметів та соціальними навичками і лише дещо гірше із просторовими та встановленням причинно-наслідкових зв’язків. Вчені вважають, що інтелектуальність воронів у ранньому віці визначає більша самостійність та незалежність від батьків.

Комп’ютерний код та звичайний текст обробляються мозком по-різному

«У мене математичний склад розуму» та подібне більше не буде відмазками. Вчені просканували мозок 25 програмістів та з’ясували, що коли вони розмірковують на тему того, що і як виконує код, у них активізовувалася багатозадачна нейромережа, яка потрібна нам, щоб утримувати в голові різну інформацію одночасно. Так, коли для вирішення логічних і математичних завдань наш мозок «вмикає» багатозадачну нейромережу у лівій півкулі, то під час програмування йому потрібні обидві півкулі. Так вчені відкинули гіпотезу про те, що і для кодування, і для математичних задач мозок активує однакові ділянки.

GIPHY

GIPHY

Мозок у самотності покращив нейронні зв’язки для роздумів про минуле

За останній рік самоізоляція стала обов’язковою вимогою у зв’язку з пандемією і ми поки не знаємо всіх наслідків цього, адже відсутність спілкування може призводити до суттєвих негативних наслідків як для фізичного, так і для психологічного здоров’я. Тому вчених цікавить взаємозв’язок самотності та процесів у мозку. Так, наприклад, американські дослідники виявили, що середній мозок не побачив різниці між голодом соціальним та звичайним, а у новому дослідженні канадські вчені помітили, що в регіоні мережі пасивного режиму роботи мозку збільшився об’єм сірої речовини, а функціональні зв’язки стали міцнішими. Ця ділянка працює, коли ми не виконуємо задачі, а, приміром, розмірковуємо про минуле, майбутнє, чи просто мріємо. Науковці вважають, що на самоті люди схильні більше часу проводити за роздумами, отже мережа пасивного режиму роботи у такому разі частіше є активною, що призводить до зміцнення її зв’язків.

GIPHY

GIPHY

Палеонтологи відшукали динозавра з гривою та відростками

Оперені динозаври вже не дивують палеонтологів — пір’я могли допомагати динозаврам підтримувати тепло або виділятися серед інших. Однак, якщо в динозавра знаходять 110-міліметрову густу гриву з шиї, а з його плеч виходять довгі жорсткі кератинові відростки, то це звучить дивно не лише для нас. Вчені лагідно назвали свою знахідку «гривастим володарем списів»(Ubirajara jubatus) та припустили, що динозаври могли підіймати і опускати гриву та відростки, а використовували цю можливість, щоб показати, хто тут головний, тобто для відлякування та привернення сексуальних партнерів.

Астрономи зафіксували вісім кандидатів у карлики з дивною кварковою матерією

Дивину можуть знаходити не лише палеонтологи, а і астрономи, які цього разу, наприклад, запропонували віднести вісім зірок до кандидатів у дивні кваркові карлики. Навіщо? Тому що імовірно може існувати дивна кваркова матерія, тобто складена з елементарних частинок, які складають протони і нейтрони атомів, яка утворилася на ранніх етапах народження Всесвіту. Чому дивна? Бо має приблизно рівну кількість кварків різних типів, а отже — дивних. Ні, конкретно вчені ще нічого не побачили, але порівнявши масу та радіус різних об’єктів, з’ясували, що деякі були значно меншими, а отже можуть бути дивними кварковими карликами.