Дослідження португальських науковців показало, що тренування собак, при якому їх карають за небажану поведінку, навіть якщо нечасто, сприяє зростанню в них рівня стресу та має довготривалі негативні наслідки. При цьому дресування, зосереджене на позитивному підкріпленні хорошої поведінки, є не менш ефективним, але суттєво безпечнішим для тварин, пишуть вчені у журналі PLOS One.
karolina-grabowska / pexels
Як тренують собак?
Для багатьох людей собаки відіграють важливу роль як компаньйони (особливо під час самоізоляції в час пандемії). Але щоб комфортно вживатися з ними в будинку, уникаючи несподіваних потреб у прибиранні, собак необхідно тренувати. Зазвичай розрізняють два підходи до дресування. Перший зосереджується на підкріпленні: якщо собака поводиться належно, то його нагороджують, наприклад, іграшкою або ласощами. Другий метод більше уваги приділяє покаранню, його ще називають аверсивним тренуванням. Воно полягає у застосуванні неприємного стимулу до тварини у відповідь на неслухняність. Попередні дослідження на лабораторних та службових собаках показали, що позитивне підкріплення часто є ефективнішим методом приручити норовливого собаку, а аверсивне тренування може навіть нашкодити здоров’ю тварини. У новій роботі вчені з Університету Порту вирішили перевірити, як різні підходи дресування впливають на звичайних собак-компаньйонів.
Як вивчали собак?
До досліджень залучили собак із кількох шкіл дресування в Порту. 42 тварин були з трьох шкіл, де собак тренували, нагороджуючи їх за бажану поведінку. Приміром, їм давали смаколики або гралися з ними. 50 інших собак були з чотирьох шкіл, де практикували аверсивне тренування. Там тварин карали за погану поведінку криками, фізичними маніпуляціями, смиканнями за повідець, тощо. Дві з цих шкіл застосовували помірні техніки, інші дві мали жорсткіші підходи.
Від кожного собаки збирали зразки слини, щоб дослідити в них вміст кортизолу, що відомий як гормон стресу. По три зразки брали вдома у спокійних обставинах перед тренуванням, потім ще по три після тренування. Перші 15 хвилин трьох сесій дресувань науковці фільмували, щоб вивчити поведінку тварин, зосереджуючись на таких проявах стресу як позіхання, облизування губ, підняття лапи, гавкання, та інші.
Як відреагували собаки на навчання?
Очікувано, собаки в школах аверсивного тренування демонстрували ознаки стресу. Частіше це були позіхання та облизування. Але аналіз показав, що у них також були вищі рівні кортизолу після тренувань, ніж вдома. Показники також були вищими, ніж у собак після тренувань позитивним підкріпленням, чия поведінка також була значно спокійнішою.
Через місяць 79 собак навчали асоціювати миску з одного боку кімнати із ласощами, тоді як миска на іншому боці завжди була порожньою. Коли тварини вивчили, з якого боку кімнати їх чекає нагорода, експериментатори ставили миски на різній відстані від початкової позиції. Відтак собак, як і раніше, впускали до приміщення, але тепер відстежували, як швидко вони підходять до мисок. Собаки, зрозуміло, довше підходили до миски, якщо вона розташовувалася там, де раніше ласощів не було. Однак серед них суттєво довше робили це собаки зі школи з аверсивним тренуванням. При цьому навіть саме вивчення локації мисок відбувалося в них повільніше. Науковці вважають, що собаки, яких частіше карають, менше налаштовані на отримання винагороди.
Загалом, дослідження вказує на можливий ризик для ментального здоров’я собак після частого покарання, зважаючи на суттєво більший стрес, що супроводжує навчання. А тренування на основі позитивного підкріплення та заохочення може бути навіть ефективнішим для собак-компаньйонів.