Patreon
Patreon

Вакцина проти раку мозку, турбота про зуби у неандертальців та ген прямоходіння кроликів

Цього тижня у нашому дайджесті ми зібрали вирощених у лабораторії марсіанських «павуків», свідчення турботи гірських горил про осиротілих дитинчат та зуби неандертальців, які ще 46 тисяч років тому могли користуватися зубочистками.

Вакцина проти раку мозку успішно пройшла перше випробування на людях

Понад 80 відсотків піддослідних сформували імунну відповідь після щеплення проти злоякісних новоутворень головного мозку. Вакцина німецьких вчених націлена на клітини з мутованим геном IDH1. Вони утворюються внаслідок захворювання, а утворюваний якими білок наш організм здатний спрймати як чужорідний та боротися з ним - самостійно знищувати пухлини.

Усього до випробувань вакцини залучили 33 пацієнтів, у 82 відсотків з яких протягом двох років після вакцини не спостерігалося зростання пухлин. Важливо зазначити, що це лише перша фаза випробувань, де не було контрольної групи, а тому про ефективність вакцини можна буде судити лише з наступних досліджень.

Родичі осиротілих дитинчат горил взяли на себе опіку за них

Пам’ятаєте історію про дитинча вампіра, яке втратило свою матір, але вижило завдяки турботі подруги померлої? Так-от гірські горили не відстають у рівні емпатії й також опікуються дітьми своїх родичів. Вчені зазначають, що після втрати матері маленькі горили зближаються зі своїми родичами та не мають суттєвої різниці у розмноженні, конкурентоздатності та відповідно виживаності, порівняно з представниками, що виховувалися біологічними батьками. Дослідники припускають, що людська властивість піклуватися про інших може мати глибоке еволюційне коріння, яке ми поділяємо з нашими близькими родичами-приматами.

Неандертальці ще 46 тисяч років тому могли користуватися зубочистками

Можливо, неандертальці і не вигадали велосипед, однак щось вони точно знали й тому самостійно піклувалися про свої зуби. У колись заселеній печері поблизу Кракова археологи відкопали зуби віком близько 46 тисяч років та на одному з третіх молярів помітили борозни деформованої емалі. Причому без жодних слідів порушення її формування або карієсу! Так вчені припустили, що давній мешканець польскої печери міг слідкувати за станом зубів та використовувати гілочку або уламок кістки як зубочистку. Тож згадайте, коли ви востаннє були у стоматолога, а потім згадайте, скільки днів після відвідин вам ще доведеться економити на їжі. Станьте на час неандертальцем - потурбуйтеся про гігієну ротової порожнини першим.

M. Binkowski / Science in Poland

M. Binkowski / Science in Poland

Азіатських анкілозаврів наділили любов’ю до копання. Вони могли рити коріння або шукати воду

Якось ми писали про те, як археологи позбавили одного із найбільших наземних хижаків крейдового періоду статусу водного хижака за новими скам’янілостями. Цього ж разу за новими рештками вчені навпаки додали нового вміння чотирилапим рослиноїдним та за сплюснутим у верхній та нижній частині тілом постановили, що анкілозаврам могло добре даватися копання. З огляду на клімат вони могли викопувати коріння, або ж копали, щоб дістатися до води, як це роблять сучасні африканські слони.

Yusik Choi 

Yusik Choi

Біологи знайшли відповідальний ген за прямоходіння кроликів

Раптом ви не знали, але деякі кролики, що не вміють стрибати, компенсують це ходінням на передніх лапах. Вчені звернули на одну з таких порід з іронічною назвою - альфорські стрибуни. Щоб з’ясувати, що дає їм змогу за необхідності швидко пересуватися ставати на передні лапи, біологи схрестили самця альфорського стрибуна та самку білого новозеландського кролика й виростили 52 онуки дідусю-стрибуну, з яких 23 відсотки вміли робити так само. Виявилося, що за це відповідає мутація у гені, що регулює відповідальні за зв'язок між лівою та правою частинами тіла білки. Втім, поки невідомо, чому тварини підіймають саме задні лапи.

Carneiro M et al. / PLOS Genetics, 2021

Carneiro M et al. / PLOS Genetics, 2021

У лабораторії виросли марсіанські «павуки»

Вченим вдалося виростити павукоподібний рельєф, що зустрічається на на низьких схилах південного полюсу Марса у лабораторії. Для відтворення цих структур їм знадобився замерзлий діоксид вуглецю, знижений тиск атмосфери планети та дрібні зерна скла, схожі на зерна марсіанського реголіту. Після того, як команда підняла лід зі скла, вони виявили павукоподібну систему каналів у скляних зернах. Перші спостереження за утворенням марсіанських «павуків» пояснили різноманіття форм, розмірів та візерунків у різних регіонах Марса.

«Павуки» на поверхні Марса. NASA

«Павуки» на поверхні Марса. NASA

Водорості в раціоні зменшили викиди метану коровами на 80 відсотків

Одним із небезпечних для клімату чинників є метан, найбільший внесок у накопичення якого робить саме людська діяльність, зокрема через рогату худобу, яка виділяє велику кількість цього газу внаслідок перетравлення трави та сіна. Американські дослідники запропонували ще один спосіб зменшити негативний вплив сільськогосподарської діяльності, окрім зниження її обсягів, та показали, що додавання до раціону корів водоростей може зменшити кількість метану на понад 80 відсотків. На тварин така п’ятимісячна дієта жодним вчином не вплинула, так само як і на смакові якості молока та м'яса.

Коні впізнали себе у дзеркалі

Сподіваємося ви і без нашого дайджесту не змогли обійти цю новину стороною й також пораділи за коней, у яких вчені запідозрили наявність самосвідомості. Тварини спочатку сприймали зображення у дзеркалі за родича, однак за кілька хвилин вже зацікавлювалися власною головою та намагалися стерти мітки, які їм під час сну нанесли дослідники для чистоти експерименту. Це вважається ознакою того, що тварина усвідомила, що це саме вона знаходиться у дзеркалі, а тому є причини вважати, що коні здатні усвідомлювати свою особистість.

У восьминогів виявили фази спокійного та активного сну

Ми маємо дві фази сну - спокійну та активну. Під час першої електрична активність нашого мозку синхронізується, а під час другої, навпаки розсинхронізовується й наш мозок перебуває у своєрідному стані бадьорості. Щоб дослідити особливості сну безхребетних вчені вивчали 180 годин відео денної та нічної активності восьминогів та дійшли висновку, що у них також можна виділити дві стадії сну.

Щоправда, під час другої стадії, коли ми бачимо сни, восьминоги кожні 30-40 хвилин на деякий час змінювали свій колір й текстуру шкіри іноді лише на одному боці тіла та при цьому лишалися уві сні. Вчені не думають, що тварини бачать якісь складні сюжетні сни, однак цілком можливо якісь уривки їм таки сняться та навіть допомагають їм пристосовуватися до середовища.

Браслет допоміг зіграти на піаніно у віртуальній реальності

Якщо вам доведеться побувати у віртуальній реальності, то поки для того, щоб щось у ній робити вам знадобляться спеціальні рукавички, контролери або камери у шоломі, які б могли розпізнавати ваші рухи. Втім, це зовсім не зручно та не ефективно, тож швейцарські інженери запропонували націпити браслети, які б могли за дотиками ваших пальців до поверхні взаємодіяти із сенсорними інтерфейсами у VR. Прототип пристрою розпізнає майже 100 відсотків дій та вже дав змогу пограти на віртуальному піаніно, набрати текст, розсортувати фото на панелі та повзаємодіяти з ігровими елементами на кшталт віртуального черепа.

ETH Sensing, Interaction & Perception Lab / YouTube

ETH Sensing, Interaction & Perception Lab / YouTube