Розроблена німецькими вченими вакцина проти дифузних гліом головного мозку продемонструвала безпечність та здатність викликати специфічну імунну відповідь у першому етапі випробувань на людях. У понад 80 відсотків піддослідних, що сформували імунну відповідь після щеплення, прогресування пухлин не виявили протягом наступного трирічного періоду, однак про ефективність вакцини можна буде судити лише з наступних досліджень. Результати опублікували у журналі Nature.
МРТ-зображення мозку з дифузною гліомою. Universitätsmedizin Mannheim
Що це за рак?
Дифузні гліоми — це злоякісні новоутворення головного мозку, які швидко поширюються та важко піддаються лікуванню. Хірургічним шляхом складно позбутися усіх осередків раку, а хімієтерапія або променева часто дають лише обмежений позитивний ефект. Хоча дифузні гліоми бувають різних типів, вони мають і дещо спільне. Близько у 70 відсотків пацієнтів з цим діагнозом злоякісні клітини мають однакову мутацію в ДНК. Вона стосується гену, що кодує фермент ізоцитрат дегідрогеназу 1 (Isocitrate dehydrogenase 1, IDH1). Внаслідок цього утворюється новий білок, неоепітоп, який імунна система може сприймати за чужорідний. Деякі вчені вважають, що це ключ до розроблення нових методів терапії гліом. Якщо можна було б натренувати імунну систему заздалегідь націлюватися на клітини з мутованим геном IDH1, то організм міг би сам знищувати пухлини. Над цим працюють і вчені з Німецького центру досліджень раку.
Що розробляють ці дослідники?
Вони вирішили створити вакцину від раку мозку, чий принцип роботи нагадує вакцини від інфекційних захворювань. Це здається хорошим рішенням, оскільки мутація IDH1 є високоспецифічною для гліом та не зустрічається у здорових клітинах. У попередніх дослідженнях вчені вже навіть створили прототип такої вакцини, яка містить штучну версію частини мутованого білка. Досліди на тваринах показали, що вона ефективно спиняє ріст мутованих ракових клітин у мишей. Після цих успішних результатів науковцям дали дозвіл провести перший етап досліджень на людях, щоб перевірити безпечність засобу.
Усього до випробувань вакцини залучили 33 пацієнтів із нещодавно діагностованою гліомою, що містить мутацію IDH1, з різних центрів лікування в Німеччині. Цього разу її комбінували зі звичайною для недуги терапією.
Які результати випробування на людях?
У статті зазначається, що в 93,3 відсотка пацієнтів після щеплення зареєстрували імунну відповідь на втручання. Обстеження показало, що в цих людей наявні імунні клітини, здатні розпізнавати та націлюватися на клітини з мутованим IDH1. Але при цьому жодних серйозних побічних ефектів від вакцинації у піддослідних не виявили. Трирічна виживаність після щеплення серед цих пацієнтів склала 84 відсотки, а у 82 відсотків з них протягом двох років після вакцини не спостерігалося зростання пухлин.
Дослідження показало обнадійливі результати, але це лише перша фаза клінічних випробувань. Вони вказали на безпечність вакцинації, але не дають змогу оцінити її ефективність, хоча би через відсутність контрольної групи, яка отримувала би замість справжньої вакцини плацебо. Але автори вже почали роботу над другим етапом тестування, де щеплення проти гліоми поєднують з використанням інгібіторів контрольних точок, які допомагають імунним клітинам ефективніше виявляти та вбивати ракові клітини, це інший тип імунотерапії раку.