Європейські науковці вивчили за допомогою аналізу мітохондріальної ДНК та цифрового моделювання скам'янілості зубів, знайдених у печері Стайня в Польщі. Дослідження вказує, що зуби належали неандертальцям, які жили близько 46 тисяч років тому. Сліди на зубах свідчать, що їхні власники могли користуватися зубочистками для очищення ротової порожнини від залишків їжі. Про це йдеться у статті в журналі Journal of Human Evolution.
M. Binkowski / Science in Poland
Як доглядали за зубами древні люди?
Гігієна порожнини рота — це важлива звичка, яка допомагає вберегти здоров'я. Це актуальна процедура сьогодні, але вразливі до псування зуби були наявні й у наших далеких предків тисячі років тому. Не кажучи вже про те, що рештки їжі між зубами можуть неабияк дратувати. Борозни на зубах, що колись належали древнім видам людей, як-от прямоходячим (Homo erectus), неандертальцям (Homo neanderthalensis) чи першим розумним (Homo sapiens), дають змогу припустити, що вони проходили регулярно через процедуру очищення. Звісно, про використання зубних щіток мова не йде, а радше про сліди, що їх могли залишити тверді тонкі предмети на кшталт зубочисток. Міжнародна група дослідників з Польщі, Великобританії, Італії та Німеччини у своїй недавній роботі описали ще одну знахідку, яка вказує на гігієнічні процедури догляду за зубами в неандертальців.
Що вивчали вчені?
Ще 2010 року в печері Стайня поблизу Кракова у Польщі археологи знайшли велику кількість артефактів, які свідчать про те, що колись у ній мешкали люди. Окрім решток тварин, там знайшли також зуби, які вчені взяли досліджувати детальніше, щоб з'ясувати, кому вони належали. Для цього науковці порівнювали структуру коронки, товщину емалі, контур дентину та наявність мікротравм з будовою зубів сучасних людей. Набір ознак, зокрема менша товщина емалі, вказали, що ці органи належали неандертальцям. А радіовуглецевий метод встановив, що вони жили близько 46 тисяч років тому.
Особливу увагу привернув один із третіх молярів, що добре зберігся. На його поверхні науковці помітили численні горбки, а на передньо-боковій частині коронки — борозни деформованої емалі. Схоже, що по зубу регулярно водили наче зубочисткою вперед-назад, що і залишило відбитки. Автори припускають, що неандерталець міг використовувати гілочку, уламок кістки або кістку риби, щоб виколупати рештки їжі між задніми зубами. Хоча зуб був досить пошкоджений, можливо, внаслідок вживання жорсткої їжі, вчені не виявили в нього ознак таких патологій, як порушення формування емалі або карієс.
Крім цього, аналіз зубів показав, що цей нижній моляр належав чоловіку віком близько 30 років. Власником іншого, верхнього премоляра був також чоловік, але молодший, віком десь двадцяти років. На його зубах теж були помітні подібні борозни, однак вони збереглися гірше, тому важко сказати, як саме утворилися деформації.