Patreon
Patreon

Амазонія перестала стримувати глобальне потепління, на МКС поселилися нові бактерії, а Марс сам всотав свою воду

Цього тижня ви дізнаєтеся, як зміни клімату допомагають шкідливим мікроорганізмам ближче дістатися до нас та як вченим вдалося знайти ключ до лікування автоімунних захворювань і алергій. Також читайте у нашому дайджесті деталі втечі чорної діри зі своєї галактики, вбивства, яке відбулося у Хорватії майже 7 тисяч років тому, і як операція з порятунку берегів США від крабів зазнала поразки.

Стійкий до ліків патоген вперше знайшли у дикій природі. Це пов’язують зі змінами клімату

Дріжджоподібний гриб із роду Candida, який виявився здатним спричиняти важке ураження внутрішніх органів з потенційно летальним наслідком, помітили ще у 2009 в Японії. Однак, згодом її майже одночасно почали «ловити» й на інших географічно віддалених одне від одного територіях. Найважливіше, що збудник майже не чутливий до наявних протигрибкових засобів, але вчені досі не знали, звідки могла з’явитися ця кандида. Індійські дослідники вирішили пошукати її у природних умовах, щоб спростувати або підтвердити теорію про те, що збудник може бути результатом змін клімату.

Вони могли дозволити йому розвинути стійкість до температур та навчитися жити у теплих людських тілах. І на одній нелюдній локації, у солоній приморській заплаві Андаманських островів, вчені виявили схожі штами кандиди до тих, що виявляють у лікарнях — вони також були стійкими до кількох протигрибкових препаратів. Якщо подальші дослідження підтвердять припущення про такий вплив глобального потепління, то у майбутньому мікроорганізми, для яких ми зараз надто гарячі, зможуть пристосуватися.

Білок нейритин виявився стримувачем алергій та автоімунних станів

Новим методом лікування алергій та автоімунних хвороб може стати націлення на білок нейритин. Він регулює вироблення нашим організмом антитіл, які беруть участь у імунних відповідях на подразники, наприклад, пилок або шерсть. І він же може допомогти справитися з боротьбою організму проти самого себе, коли він чомусь виробляє антитіла до власних тканин, чим по суті руйнує себе зсередини.

Так у мишей, яким вводили ін'єкції нейритину, значно покращувався стан навіть після введення алергену. Поки автори дослідження наголошують, що не до кінця розуміють роль білку у цьому процесі, однак сподіваються, що на основі цієї сполуки з’явиться можливість лікувати алергії та автоімунні хвороби не пригніченням організму в цілому, а посиленням його природного захисту.

Спроби викорінення інвазійного краба втричі збільшили його чисельність

Після «успіхів» інвазійних коропів у Австралії та у новині про це у нашому Фейсбуці, у цьому дайджесті ми не могли оминути нових героїв, але вже з каліфорнійської бухти. Трав’яний краб з берегів північно-східного Атлантичного океану вже дістався до багатьох країн, а промисловості США навіть наніс близько 20 мільйонів доларів збитків. І вченим здавалося, що вони знають, що з твариною робити — нещадно виловлювати. Втім, щось точно пішло не так і у регіонах, де велася запекла боротьба, кількість ракоподібних зросла втричі. З’ясувалося, що вилов переважно дорослих особин врятував молодняк від канібалізму і допоміг їм самостійно компенсовувати втрати. Вйо на ракоподібних?

GIPHY

GIPHY

Амазонія перестала стримувати глобальне потепління

Перший детальний аналіз вкладу амазонських лісів у зміну клімату показав, що Амазонія вже не просто не може ефективно поглинати вуглекислий газ, а і навіть почала виділяти більше парникових, ніж у середньому здатна захопити. Вчені виміряли показники парникових газів, які циркулюють в регіоні Амазонської низовини та виділяються в атмосферу, і дійшли висновку, що для збереження тропічних лісів необхідно терміново вжити заходів, обмеживши діяльність людини на цих територіях.

Вчені описали новий вид бактерій з Міжнародної космічної станції

Ми вже писали про живих організмів, які може і не дуже комфортно, однак стійко здатні витримувати екстремальні умови. Востаннє вчені створили Марс на Землі для грибів та бактерій та з’ясували, що останні можуть бути навіть небезпечними для Червоної планети з огляду на їхню живучість. Цього разу на висоті 400 кілометрів над Землею вчені знайшли аж три невідомих науці види бактерій. Їх помітили на панелі у частині МКС, де проводяться матеріалознавчі дослідження, панелі модуля Купол та поверхні обіднього стола. Дослідники зазначають, що організми є безпечними для людини та навіть пропонують використати їх для вирощування культурних рослин в космосі.

GIPHY

GIPHY

Надмасивну чорну діру впіймали за втечею зі своєї галактики

У центрі майже всіх галактик можна знайти центральну надмасивну чорну діру, яка при злитті батьківської галактики з іншою може утворити з новою сусідкою або подвійну чорну діру, або злитися в одну. При цьому вчені передбачають, що таке злиття може допомогти чорній дірі втекти із галактики, однак досі ми цього не спостерігали. У новому дослідженні астрономи проаналізували надмасивну чорну діру на відстані 228 мільйонів світлових років від Сонця та побачили, як J0437+2456 розвиває у своїй галактиці швидкість до 4810 кілометрів на секунду. До втечі її могла підбурити взаємодія з іншою галактикою.

Вчені дослідили обід давньої мухи

Цього тижня у нас видалося цілих дві цікаві новини від археологів — одні примудрилися влізти у раціон комахи віком 47 мільйонів років, а іншим за допомогою ДНК-аналізу вдалося визначити причини смерті 41 хорватця з давнього поховання. Так тепер ви знаєте, що для харчування давня муха родини неместринід обирала місця не глибоко у лісі та не високо в складних кронах дерев, а останнім її обідом були зерна пилку з прибережного куща роду Decodon. Це вперше, коли ми впіймали муху цієї родини за харчуванням пилком покритонасінних рослин.

Зліва направо: залишки тіла і крила, цифрами на черевці вказані ділянки, з яких видалили кутикулу, щоб дістатися до пилка; реконструйований тривимірний рельєф; збережений до сьогодні вид мухи Hirmoneura maculipennis, яка належить до того ж роду, що і досліджуваний екземпляр. Senckenberg

Зліва направо: залишки тіла і крила, цифрами на черевці вказані ділянки, з яких видалили кутикулу, щоб дістатися до пилка; реконструйований тривимірний рельєф; збережений до сьогодні вид мухи Hirmoneura maculipennis, яка належить до того ж роду, що і досліджуваний екземпляр. Senckenberg

Археологи дізналися деталі масового вбивства віком 6200 років

Якщо вам хочеться більше екшену, то дослідження жертв масового вбивства на території Хорватії 6200 років тому вказало, що вони могли постраждати від рук людей, які прийшли за цінними ресурсами. Так вчені помітили завдані тупим предметом смертельні травми черепа, а також не побачили слідів спротиву і припустили, що жертви були зв’язаними.

Кора Марса всотала його воду

Ми маємо достатньо доказів, щоб вважати, що вода на Марсі таки була. Принаймні на початку його історії. Однак, нестача свідчень про те, куди вона могла дітися, сприймається нами як перспектива знайти якісь водні резервуари у надрах планети і тому разом з пошуком води, вчені досліджують різні сценарії її зникнення. Цього разу вони змоделювали життя Марса протягом перших 1-2 мільярдів років та за допомогою у тому числі марсоходів, дійшли висновку, що від 30 до 99 відсотків від всіх обсягів води опинилося у корі планети. На Землі волога також хімічно вивітрюється з кори, однак тектоніка плит дозволяє вивільнювати воду, яка з часом викидається в атмосферу через вулканізм.

Зображення Марса, зроблене ровером «К'юріосіті». NASA/JPL-Caltech/MSSS

Зображення Марса, зроблене ровером «К'юріосіті». NASA/JPL-Caltech/MSSS

Ізотопи заліза з давньої породи вказали на первісний океан магми на Землі

А от аналіз заліза у базальтових породах Ґренландії розповів вченим вже про земний океан — океан, що існував за часів, коли поверхня нашої планети була розплавленою. Так ізотопи заліза віком 3,7 мільярда років виявилися відголосками кристалізації океану магми, що утворилися протягом перших 45 мільйонів років історії Землі.

Здатність собак розуміти людські вказівки виявилася частково вродженою

Американські вчені погралися із цуценятами та з’ясували, що собаки є природженими хорошими хлопчиками. Майже у 70 відсотках випадків щенята правильно реагували на жести експериментаторів, але при цьому за кожного нового тренування не покращували свої результати — навряд чи піддослідні просто вивчили потрібні рухи. Також порівняно із іншими тваринами та навіть своїми безпосередніми предками — вовками — цуценята досить довго тримали зоровий контакт з людиною. Отримані експериментальні дані вчені порівняли із результатами генетичного дослідження та з’ясували, що близько 43 відсотків варіацій успішності щенят у завданнях визначається саме генетичними факторами.

GIPHY

GIPHY