Білок нейритин виявився стримувачем алергій та автоімунних станів

Австралійські вчені описали механізм, завдяки якому організм може протистояти надмірній активності імунної системи. В його основі лежить сполука нейритин, що може сприяти розробленню нових методів лікування алергій та автоімунних захворювань, зазначають дослідники в журналі Cell.

Steve Gschmeissner / Science Photo Library / Getty Images

Steve Gschmeissner / Science Photo Library / Getty Images

Чому це важливо?

Імунна система покликана захищати наш організм від зовнішніх та внутрішніх шкідливих чинників, наприклад, від збудників захворювань або ракових клітин. Але іноді вона може працювати неправильним чином та надмірно активно захищати від речей, які насправді загрози не несуть. Це властиво для алергій, коли організм надто зосереджується на таких речовинах як пил, шерсть тварин або пилок. У цей час він виробляє антитіла IgE, що призводить до вироблення сполуки гістаміну. Останній може спричинити пошкодження тканин організму та викликати потенційно небезпечний для життя анафілактичний шок. У випадку з автоімунними хворобами організм чомусь виробляє антитіла до власних тканин, чим по суті руйнує сам себе зсередини. Механізми виникнення цих патологічних станів багато в чому залишаються незрозумілими, але науковці з Австралійського національного університету наблизили нас до кращого їх розуміння та, можливо, розв'язання проблеми.

Що вони зробили?

Вчені зосередилися на пошуку захисних механізмів організму, завдяки їм він намагається протистояти помилковим активностям імунної системи. Із попередніх досліджень відомо, що регуляторні Т-клітини можуть пригнічувати автоантитіла та IgE, але було невідомо, як саме. Тепер дослідники натрапили на білок нейритин, який раніше вивчався в контексті функціонування нервової системи. У дослідах на культурах людських клітин з мигдаликів та на лабораторних трансгенних мишах з'ясувалося, що ця сполука виробляється фолікулярними регуляторними Т-клітинами. Нейритин зменшує вироблення IgE, а тим самим гістаміну, і пригнічує процеси, які спонукають плазматичні клітини атакувати власні тканини.

Миші, яких позбавляли здатності виробляти цей білок, мали суттєво вищі за звичайні шанси померти від анафілактичного шоку при введенні в їхні організми яєчного білка альбуміну. Також у них було значно більше плазматичних клітин, які виробляють шкідливі автоантитіла. Але їхній стан суттєво покращувався, коли їм вводили ін'єкції нейритину.

Що дають ці знання?

Поки що автори зазначають, що не до кінця розуміють роль нейритину в імунних відповідях організму, для цього необхідно провести більше досліджень. Однак вони сподіваються, що на основі цієї сполуки можна буде розробити нові методи лікування патологічних станів імунної системи. Це актуально з огляду на те, що наявні методи пригнічують роботу всієї імунної системи або окремих типів імунних клітин, що робить пацієнта вразливішим до патогенів. А лікування за допомогою нейритину могло би працювати завдяки посиленню природного захисту від надмірної активності імунної системи у людей, у яких цей механізм працює некоректно.