Вирішена проблема біологів та невирішена у фізиків, п’яте успішне приземлення Китаю на Місяць і марсіанський розсіл

Китайський апарат «Чан'е-5» успішно висадився на Місяць та зібрав грунт, штучний інтелект навчився передбачати структури білків, фізики зменшили радіус протона, а заколисані дрозофіли сплять довше й міцніше. Ці та інші новини читайте у нашому щотижневому дайджесті.

Китайський апарат «Чан'е-5» зібрав місячний грунт та повертається назад

Цього тижня китайський посадковий апарат вп’яте успішно приземлився на Місяць та зібрав грунт для дослідження близ вулкану Пік Рюмкера. Зараз він вже знаходиться на місячній орбіті, де зістикувався із службовим модулем, та очікує повернення на Землю. Це перша в історії стиковка двох безпілотних апаратів, і на місячній орбіті вони проведуть ще приблизно 6-7 днів. Як і навіщо це потрібно Китаю, читайте детальніше у нашому матеріалі “Більше не Піднебесна”.

Вчені навчилися добувати паливо та кисень з розсолу у реголіті Марса

І якщо зразки місячного ґрунту збирали та відправляли до земних лабораторій ще 44 роки тому (хоч і востаннє), то з Марсу його поки не отримували. Однак вже навчилися добувати з його розсолу кисень. Електроліз солоного розчину з марсіанського реголіту приніс у 25 разів більше кисню, ніж це вдасться за допомогою MOXIE - установки для ровера “Персеверанс”, яка синтезуватиме кисень з вуглекислого газу.

GIPHY

GIPHY

Фізики зменшили радіус протона

Від колонізації Марса до проблем земних: фізики вже більше 10 років бьються над “проблемою радіуса протона” і все ніяк. Цього разу отриманий вченими результат збігається з тим, що отримали два роки тому - близько 0,84 фемтометра, однак він все ще далекий від вимірів Комітету з даних для науки та технологій: у них радіус частинки становить 0,877 фемтометра. І здавалося б, навіщо його міряти. Однак обчислення та вимірювання констант є надійним критерієм того, чи працює теорія(а через радіус протона ми засумнівалися у точності теорії квантової електродинаміки), а точне значення радіусу протона буде корисним для квантової хромодинаміки - науки про взаємодію кварків.

Штучний інтелект навчився передбачати структури білків

А от біологи свою 50-річну загадку, здається, вирішили. Розробники штучного інтелекту з DeepMind створили алгоритм, який може передбачити точне розташування в тривимірній структурі білка 92,4 відсотка амінокислотних залишків, а отже - розв’язати “проблему згортання білків”. Визначити, у яку форму згорнеться білок важко, однак після 1970-х важливо - тоді вчені з’ясували, що саме від того, як білок утворив свою тривимірну форму, залежить і те, як він діятиме в організмі.

Наділена первинною зоровою корою нейромережа не піддалася на обман

Якщо ви вбачали свою перевагу над нейромережами у тому, що можете принаймні відрізнити кота від дерева, то американські розробники з вами погодилися і наділили згорткову нейромережу для розпізнавання зображень первинною зоровою корою. Додатковий шар з аналогу найстаршої частини нашого мозку, яка відповідає за те, що ми бачимо, не просто врятував нейромережу від помилок, зумовлених навмисно перекрученими даними, а і зробив її в чотири рази більш стійкою до розмитих зображень.

GIPHY

GIPHY

Мозкова стимуляція дозволила мавпам побачити фігури без очей

Іноді сліпота пов’язана з порушеннями зорового нерва - периферійною частиною головного мозку, яка забезпечує надсилання сигналів від фоторецепторів сітківки. Ще з 70-х років вчені підозрювали, що електростимуляція зорових ділянок мозку може допомогти повернути зір, однак до цього це допомагало побачити лише окремі точки. Цього ж разу у дослідах нідерландських вчених двоє піддослідних мавп змогли побачити обриси букв та переміщення точок. Для цього їм імплантували 16 масивів електродів, які дали змогу тваринам побачити фігури навіть без впливу світла на на око. На жаль, поки це не вирішує проблему втрати зору у людей, адже наша зорова система дещо складніша, однак це дослідження може стати основою для розроблення нейропротезів для відновлення зору.

Гормони стресу посприяли пробудженню сплячих ракових клітин

Досить важко сказати, чи повернеться рак до хворого: в організмі можуть залишитися невиявлені ракові клітини, що перебувають у неактивному навіть десятиліттями. Для їхнього пробудження необхідний складний збіг обставин у ланцюзі реакцій. Однак, вченим вдалося знайти часткову причину - стрес. У 17 пацієнтів з 80, до яких повернулася хвороба, виявили рівні таких гормонів стресу як норепінефрин та кортизол, у той час як у мишей з клітинами сплячого раку легень, які приймали блокатори гормонів стресу, пухлини залишися неактивними. Це дослідження не говорить про те, що стрес обов’язково стане причиною рецидиву, однак воно вказує на деяку участь у цьому гормонів стресу.

Вчені розробили новий потенційний метод імунотерапії раку

Дослідники запропонували новий спосіб підштовхнути наш організм на боротьбу з недоброякісними клітинами - посилити протиракову дію Т-лімфоцитів препаратами, які вивільнятимуться лише за контакту із хворою клітиною. У невеликому дослідженні на культурі людських клітин та мишах вчені побачили посилення дії Т-лімфоцитів. Майбутня технологія являтиме собою приєднання лімфоцита до наночастинки, яка зі свого боку, контактуватиме з раковою клітиною, що зменшить токсичний вплив протиракової терапії на організм хворого.

Канабідіол з канабісу не погіршив навички водіння учасників дослідження

Ні, мова не про водіння у нетверезому стані і так, саме від тетрагідроканабінолу залежить ефект марихуани. Австралійські та нідерландські вчені не виявили жодних порушень навичок водіння у тих, хто напередодні вживав канабідіол - речовину, яка не має психоактивного ефекту, та має терапевтичний. У досліді 26 учасників брали участь, а приймали випари плацебо чи різного канабісу, який містив лише тетрагідроканабінол, або лише канабідіол, або ж комбінацію того й іншого. Однак вато зазначити, що всі учасники мали приблизно однаковий досвід водіння, а вплив активних речовин канабісу може відрізнятися в залежності як від водійського стажу, так і від досвіду споживання канабісу.

GIPHY

GIPHY

Заколисані дрозофіли спали довше й міцніше

Певно, ніщо не заколисує краще, ніж плацкарт потягу Ужгород-Лисичанськ: цокотіння підстаканників, стукіт коліс та погано закріпленої полиці над ліжком. Виявляється, що приблизно те саме, а тобто повторювані подразники, впливає і на сон плодових мушок. З двох груп дрозофіл, ті, що засинали над гучномовцем, спали набагато довше та міцніше. Причому, після того, як вчені позбавили їх можливості відчувати вібрації(так, вони видалили їх вусики), мушки вже не засинали. Згодом вчені планують дослідити, чи так само впливає на засинання світло або запах.