Біологія
Біологія

Заколисані дрозофіли спали довше й міцніше

Hannah Davis / Wikimedia Commons

Hannah Davis / Wikimedia Commons

Американські дослідники з’ясували, що дрозофіли після колисання їх легкими вібраціями легше засинають, а їхній сон є міцнішим. Можливою причиною цього вчені називають звикання до стимулів та зниження збудливості аж до рівня настання сонливості. Цей процес може бути й в основі явища заколисування немовлят або дорослих в автомобілях чи потягах. Дослідження оприлюднене у журналі Cell Reports.

Хто піддається колисанню?

Вікова мудрість каже, що немовлята легше засинають, якщо їх злегка похитувати, тобто колисати. Але дорослі люди теж схильні легше засинати від хитань, що знайомо всім, хто багато часу проводить у довгих дорогах на авто або потягу. Деякі попередні дослідження свідчать про те, що це не є людською особливістю, приміром, мишам теж подобається, коли їх спокійно гойдають. Проте вченим все ще невідомо достеменно, який механізм лежить в основі цього явища. Можливе пояснення може полягати у звиканні до повторюваних подразників, що зменшує збудження та збільшує схильність до засинання. Щоб детальніше з’ясувати причини сонливості через повторювані подразники, вчені з Університету Томаса Джеферсона провели досліди на простих організмах.

Кого досліджували вчені?

Дослідники вирішили з’ясувати, чи проявлятиметься схожий ефект, як описано вище, на таких відносно простих організмах, як плодові мушки Drosophila. Під час експериментів науковці брали від 30 до 100 дрозофіл та поміщали їх над гучномовцем. Останній використовувався, щоб створити вібрації, під дією яких комахи перебували протягом доби. У процесі використовувалися різні діапазони частот і вчені відстежували як це впливає на сон мух.

Як поводилися дрозофіли?

Спочатку мухи дуже насторожилися, відчувши вібрації, пишуть вчені. Однак через деякий час зрозуміли, що стимул не несе загрози та стали набагато спокійнішими. Врешті вони, як і люди, поступово почали засинати під час гойдання. З’ясувалося, що дрозофіли сплять суттєво довше під впливом вібрацій. А ще, коли вчені світили на них яскравим світлом, то вони виявилися менш чутливими до нього, ніж ті, що спали на стабільній поверхні. Ймовірно, ці комахи перебували в глибшій фазі сну, припускають дослідники.

Тоді вчені спробували з’ясувати, який орган відповідає за міцніший сон внаслідок хитання. Вони видалили мухам вусики, або антени, які слугують для них детекторами вібрацій. Після цього плодові мушки вже не засинали на платформі, що вібрує. Науковці вважають, це через те, що вони не могли вловити коливання.

Таким чином, автори дослідження висновують, що звикання відіграє насправді велику роль у виникненні сонливості під дією вібрацій. Надалі вони прагнуть дослідити, чи матимуть такий самий ефект й інші повторювані подразники, як-от світло чи запах. Тоді ці методи впливу можна було б пристосувати для полегшення засинання або, навпаки, його запобіганню у людей, розмірковують науковці.