Шведські дослідники розробили алгоритм прогнозу ризику розвитку хвороби Альцгеймера, що з точністю до 90 відсотків передбачає ймовірність виникнення деменції у чотирирічний період. Метод ґрунтується на простому аналізі крові та проходженні пацієнтом коротких когнітивних тестів. Дослідження опубліковане у журналі Nature Medicine.
Зліва — півкуля мозку здорової людини, справа — атрофована півкуля людини з хворобою Альцгеймера. Jessica Wilson / Science Photo Library
Яка проблема з теперішнім діагностуванням хвороби Альцгеймера?
Хвороба Альцгеймера — один із найпоширеніших типів деменції, який вражає близько 6 відсотків людей, старших за 65 років. Але це число може бути навіть більшим, позаяк до третини пацієнтів із цією недугою неправильно діагностуються на вторинній та первинній ланках медичної допомоги. Допомогти підвищити точність діагностування можуть аналізи на виявлення біомаркерів хвороби. У наш час такими є тестування спинномозкової рідини на вміст токсичних тау-білків та бета-амілоїду, а також проведення позитрон-емісійної томографії (ПЕТ). Недоліком цих методів є їхня обмежена доступність: вони мають високу ціну та пропонуються невеликою кількістю лабораторій і клінік. Через це чимало дослідників працює над створенням простих, ефективних та дешевих альтернатив. Так, нещодавно в попередніх дослідах вчені продемонстрували можливість виявлення біомаркерів хвороби Альцгеймера в носовому слизі, склистому тілі ока та по мовленню за допомогою алгоритмів штучного інтелекту. У новій роботі науковці Лундського університету запропонували власний підхід на основі аналізу крові та тестування когнітивних здібностей.
У чому суть їхнього підходу?
Тау-білок, накопичення якого пов'язують із погіршенням пам'яті, може бути виявленим у мозкові на найбільш ранніх стадіях хвороби Альцгеймера. А одне з тогорічних досліджень показало, що виявлення у плазмі крові варіанта тау-білка з назвою P-tau217 також може передбачувати прогрес когнітивних порушень, пов'язаних із хворобою Альцгеймера. Тож зараз вчені скомбінували аналіз крові на виявлення рівня P-tau217 та пов'язаного з деменцією варіанту гену APOE із трьома короткими тестами на когнітивні здібності, виконання яких займає близько 10 хвилин.
Такий алгоритм обстеження науковці перевірили на 340 пацієнтах з легкими порушеннями пам'яті у Швеції та 543 — у Північній Америці.
Яка ефективність цього діагностування?
Всього лише на основі результатів аналізу крові на P-tau217 вчені змогли передбачити ймовірність розвитку хвороби Альцгеймера у пацієнтів із точністю до 83 відсотків. Водночас поєднання аналізу на тау-білок, ген вищого ризику хвороби Альцгеймера та когнітивних тестів дало змогу підвищити точність передбачення до 91 відсотка. Для порівняння, за допомогою стандартних методів, якими лікарі користуються для прогнозу розвитку в чотирирічний період цієї деменції, точність складає лише близько 71 відсотка.
Отже, автори підсумовують, що поєднання аналізу крові на P-tau217, генотипування APOE та коротких когнітивних тестів може суттєво покращити діагностику ранньої хвороби Альцгеймера.