Екологія
Екологія

Мікропластик зафіксували у повітрі над океаном

Дослідники проаналізували зразки аерозолей, зібраних над північною частиною Атлантичного океану, включаючи віддалену морську атмосферу. Вони виявили ряд частинок мікропластику, що переносяться в повітрі. Стаття про це доступна у журналі Nature.

Що відомо про мікропластик у морському середовищі?

Мікропластикові частинки мають розмір до 5 міліметрів. Первинний мікропластик виробляється або для безпосереднього використання, або для виготовлення інших продуктів, тоді як вторинний опиняється в навколишньому середовищі внаслідок розпаду більшого пластикового матеріалу, і зокрема, морського сміття. Такі частинки можуть становити небезпеку для водного середовища та були знайдені як на поверхні, так і на глибині океану. Мікропластик сам слугує джерелом токсичних сполук, а також здатен транспортувати потенційні патогени та стійкі органічні забруднювачі. Від його поглинання страждають числені морські організми. До того ж, у морському середовищі мікропластик залишається триваліший час, оскільки не руйнується, а зазнає механічної ерозії та фотоокислення через взаємодію з ультрафіолетовим випромінюванням, внаслідок чого ще більше фрагментується до менших розмірів. Ці фрагменти легко вбудовуються у все більшу кількість екологічних матриць, що робить їхнє видалення неможливим. Вплив токсичності частинок на морську біоту зростає із зменшенням їхнього розміру. За оцінками, в даний час на поверхні океанів плаває 5,25 трильйонів пластикових фрагментів.

Яке дослідження провели вчені?

Частинки мікропластику можуть переноситися повітрям на десятки кілометрів. Дослідники вирішили перевірити, чи знаходяться такі частинки у атмосфері над віддаленими морськими ділянками. Вони шукали мікропластик у повітрі під час тихоокеанської експедиції «Тара», що тривала 2,5 роки та мала на меті вивчення коралових рифів і планктону.

Встановлені на судні інструменти, що використовувалися під час експедиції. Bulletin of the American Meteorological Society

Встановлені на судні інструменти, що використовувалися під час експедиції. Bulletin of the American Meteorological Society

Що показали результати?

Вчені забрали 43 зразки аерозолей над різними ділянками океану, і в дев’яти з них виявили мікропластик. Це приблизно 20% від усієї вибірки. Втім, дослідники зазначають, що ці результати недооцінюють фактичну концентрацію частинок у морській атмосфері, адже через технічні проблеми вчені не змогли аналізувати частинки розміром менше 5 мікрометрів.

Серед знайдених частинок були полістирол, поліетилен та поліпропілен, які, швидше за все, походять із поліетиленових пакетів та інших пластикових відходів, викинутих біля берегової лінії за сотні кілометрів. До такого висновку команда дійшла після розрахунку форми та маси частинок, а також середньої швидкістю вітрів та їхніх напрямків над океаном. Таким чином, згідно з підрахунками дослідників, деякі частинки мікропластику можуть долати відстані від 100 до 1000 кілометрів та несуть загрозу навіть віддаленим морським екосистемам.

Вплив мікропластику на морські організми вже помітний: так, нещодавно вчені відшукали ці частинки у найпопулярніших видах мідій. Крім того, згідно з останнім дослідженням, мікропластик знайшли біля верхівки Евересту. Він може викидатися у безліч способів: від використання дитячих пляшок до прання одягу. У нашому матеріалі «Що таке мікропластик?» ми розповідаємо про походження цих частинок та їхній вплив на довкілля.