Астрономія
Палеонтологія
Астрономія
Палеонтологія

У кратері Чиксулуб знайшли іридій. Це підтверджує теорію вимиранням динозаврів

Чотири незалежні лабораторії зафіксували підвищений вміст іридію у відкладеннях кратера Чиксулуб. Це пов’язує утворення кратера із вимиранням у кінці крейдового періоду 66 мільйонів років тому. Стаття про це доступна у журналі Science Advances.

Willgard Krause / Pixabay

Willgard Krause / Pixabay

Як пов’язаний рівень іридію з крейдовим вимиранням?

Масове вимирання на межі крейдового та палеогенового періоду 66 мільйонів років тому різко і безповоротно змінило біосферу Землі. У геологічних відкладеннях подія, що до цього призвела, позначена тонким шаром глини, виявленим у понад 350 морських та наземних ділянках по всьому світу. Цей шар містить концентрації іридію та інших помірно і високосидерофільних елементів, рівень яких тут на чотири порядки вищий у порівнянні з рівнями континентальної кори. Сидерофільні елементи в основному розподіляються у внутрішню частину планет під час формування ядра і не присутні у мантії та корі, натомість вони містяться у примітивних астероїдах. Таким чином, аномалії рівня іридію відображають глобальний розподіл матеріалу метеорита діаметром близько 12 кілометрів після удару.

Кратер Чиксулуб (позначений чорним колом) та рівні концентрацій іридію у відкладеннях віком 66 мільйоннів років. Heiko Pälike, MARUM-Center for Marine Environmental Sciences, University of Bremen.

Кратер Чиксулуб (позначений чорним колом) та рівні концентрацій іридію у відкладеннях віком 66 мільйоннів років. Heiko Pälike, MARUM-Center for Marine Environmental Sciences, University of Bremen.

Яке дослідження провели вчені?

На півострові Юкатан знаходиться кратер Чиксулуб діаметром від 180 до 200 кілометрів. Його пов’язують із крейдовим вимиранням, проте у структурі цього кратера раніше не було виявлено аномалій іридію. У 2016 році під час Міжнародної програми з досліджень океану та Міжнародної програми континентальних наукових бурінь дослідники пробурили кільце кратера і зібрали зразки породи на глибині від 500 до 1335 метрів нижче рівня моря. Вчені проаналізували розподіл сидерофільних елементів у цих зразках.

Що показали результати?

Дослідники вперше зафіксували підвищену концентрацію іридію у відкладеннях кратера, а також підвищену концентрацію інших сидерофільних елементів. Найбільший вміст іридію виявили у ділянці з верхньої частини кільця кратера. Цей результат остаточно пов'язує Чиксулуб із глобальним шаром іридію та відкладеннями на межі між крейдовим і палеогеновим періодами у всьому світі. Іридій переносився мікроскопічним пилом, перш ніж осісти на місці удару через декілька десятиліть. Таким чином, автори дослідження вважають його вагомими доказом, що пов'язує утворення кратера Чиксулуб із масовим вимиранням 66 мільйонів років тому. Крім того, ділянка, яку досліджували вчені, також містить геологічні свідчення про події, які відбувалися безпосередньо після удару. Майбутні дослідження дозволять виявити ефекти удару для біосфери та глобального середовища у перші місяці і перші тисячоліття кайнозойської ери.

Нещодавно астрономи встановили, що удар, який призвів до вимирання динозаврів, міг створити не астероїд, а уламки комети. Крім того, виявилося, що в ударному кратері сформувалася гідротермальна система, у якій існували мікроорганізми.

помірно і високосидерофільних елементів
Елементи, які за геохімічними властивостями близькі до заліза