Швейцарські біологи з'ясували, що самки жираф мають вищі шанси на виживання, якщо групуються, у порівнянні з самками, що ведуть переважно самотнє життя. Цей чинник виявився навіть важливішим для виживання, ніж інші природні чи антропогенні чинники довкілля, пишуть вчені у статті журналу Proceedings of the Royal Society B.
Sonja Metzger / University of Zurich
Чому важливі соціальні зв'язки?
Для людей, які є вельми соціальними істотами, дружба зазвичай має велике значення. Комунікація з однодумцями забезпечує нам краще здоров’я та навіть пов’язана з більшою тривалістю життя. Але ми не єдині, для кого соціальні зв’язки мають критичне значення. Наші близькі родичі шимпанзе теж вміють цінувати дружбу, вступають у битви пліч-о-пліч з товаришами та підтримують зв’язок з батьками будучи вже дорослими. Чимало досліджень показали, що соціальні взаємодії є настільки ж важливими і для деяких інших тварин. Результати одного з останніх, проведених вченими з Цюрихського університету, вказують, що самки жираф, які мають друзів, теж отримують суттєву перевагу перед одиначками.
Яке дослідження провели?
Швейцарські науковці провели масштабне вивчення популяції жираф у національному парку Тарангіре на півночі Танзанії. Тут на площі понад тисячі квадратних кілометрів проживає декілька соціальних угруповань північної жирафи (Giraffa camelopardalis), які складаються із 60-90 самок.
Протягом п’яти років дослідження науковці стежили за 512 самками жираф, яких розрізняли між собою за допомогою програми, здатної розпізнавати окремих особин за унікальним візерунком на тілі. Так дослідники змогли оцінити особливості соціальних взаємодій та дослідити їхній вплив на виживання жираф при самотньому способі життя та більш соціальному.
Які результати спостереження?
З’ясувалося, що самки живуть відносно довше, якщо входять у тісну соціальну групу принаймні ще з трьома самками. Проведення часу із подругами виявилося навіть важливішим для виживання, ніж такі фактори довкілля як близькість до людських поселень чи доступність джерела їжі. Автори припускають, що «дружба» загалом знижує рівень стресу, а також допомагає справлятися із проблемами конкуренції та хижацтва. Самки невеликих соціальних груп можуть ділитися одна з одною інформацією про кращі джерела їжі, допомагати виховувати дитинчат та приборкувати агресивних самців. Що стосується чоловічих особин, то для них такі взаємини, як у самок, не властиві. Вони ведуть більш одиночний спосіб життя та не кооперуються у стабільні союзи.