Шимпанзе охочіше вступили в бій пліч-о-пліч з друзями

Німецькі вчені з’ясували, що ймовірність участі шимпанзе в міжгрупових конфліктах підвищує як велика загальна кількість учасників на його боці, так і присутність там родичів по материнській лінії або генетично не споріднених членів групи, з якими вони мають тісні соціальні зв’язки. Це означає, що соціальні зв’язки могли бути невід’ємною частиною еволюції кооперації і в нашого виду, пишуть науковці у журналі Nature Communications.

Liran Samuni / Taï Chimpanzee Project

Liran Samuni / Taï Chimpanzee Project

Чому це важливо?

Для людей життєво необхідно формувати зв’язки одне з одним. Це стосується найперше родичів, але ними не обмежується. Нам також важливо мати вірних друзів з різним ступенем прив’язування. Але це ж властиво деяким іншим тваринам, зокрема, нашим близьким родичам шимпанзе. Вони так само підтримують хороші стосунки зі своїми батьками, навіть ставши дорослими, та цінують з віком справжню дружбу. У їхньому ворожому світі це особлива потреба, завдяки якій можна успішніше захищатися від хижаків чи інших загроз. Однак відносно мало відомо про особливості кооперації шимпанзе на груповому рівні. Поповнити знання вирішили біологи з Інституту еволюційної антропології Макса Планка.

Як вивчали шимпанзе?

Дослідники використали дані з проєкту, який полягає у спостереженні за шимпанзе національного парку Таї в Кот-д’Івуар. Різні науковці протягом років відстежували соціальні зв’язки, територіальний розподіл та міжгрупові сутички у трьох угрупованнях шимпанзе. Для нової роботи німецькі науковці проаналізували майже 500 вокальних та фізичних сутичок між приматами протягом 21 року.

Що з’ясували нового?

Дослідники пишуть, що у битвах між представниками різних груп самки беруть участь нарівні з самцями. Проте на шанс, що хтось стане взагалі стане приєднуватися до такої часто смертельно небезпечної бійки, впливають три чинники. Так, окремий шимпанзе з більшою ймовірністю вступить у бій, якщо кількість учасників з його групи у ньому велика або якщо в ньому беруть участь родичі по материнській лінії чи примати, з якими він не має родинних зв’язків, але має сильні соціальні, тобто друзі.

Автори роботи кажуть, що шимпанзе, перед тим як приєднатися до групи для битви, оцінюють не тільки загальну кількість у ній особин, а ще й враховують скільком з них можна довіряти, хто з них надасть підтримку в разі атаки на них і заради кого вони готові самі ризикнути. Так вони вирішують, чи перевищує користь від їхньої участі можливі витрати. Це означає, що зв’язок між міцними соціальними зв’язками та затратними колективними діями не є унікальним для людей, а наявний принаймні ще й у шимпанзе.