Позаземні цивілізації виявилися непричетними до сигналу з Проксима Центавра

Почутий з екзопланети поблизу Проксима Центавра радіосигнал у рамках проєкту з пошуку позаземного розуму за технологічними маркерами виявився сукупністю радіоперешкод людського походження. Такого висновку дійшли астрономи з команди Breakthrough Listen, проаналізувавши головного кандидата на техносигнатуру від іншопланетян — радіосигнал BLC1. Статті з розбором характеристик сигналу доступні у Nature Astronomy (1, 2).

NRAO / S. Dagnello

NRAO / S. Dagnello

Ми чули іншопланетян?

Поки іншопланетні цивілізації, якщо вони існують, до нас не дісталися, людство не покладає надій знайти їх першим. Але насправді способів це зробити у нас не так багато. Можна шукати за біомаркерами та виловлювати з атмосфер планет кисень, озон, воду, метан та вуглекислий газ у надії, що їх продукують живі організми. Саме тому новина про фосфін на Венері створила такий ажіотаж, що її досі обговорюють та шукають альтернативні механізми появі цього елемента. І тому вже понад двадцять років ми шукаємо причини знайденому на Марсі метану. Більше про метан на Марсі ми розповідали у матеріалі «Своя атмосфера», а про біомаркери у статті «У пошуках позаземного життя».

Втім, окрім біологічних «слідів життя» вчені не виключають і шансу відшукати розвинуте позаземне життя за техномаркерами. Нещодавно ми розповідали, як астрономи склали список зоряних систем, з планет яких позаземним астрономам вдастся побачити нас під час проходження диском Сонця. Так-от всього є всього 46 зір, до яких могли долетіти наші радіосигнали. Але втім, дослідники вважають, що шанс знайти розвинену цивілізацію все ж існує, а тому існують і численні (та багатобюджетні) проєкти SETI — Search for Extraterrestrial Intelligence, «пошук позаземного розуму».

Радіотелескоп Parkes Murriyang, який також використовується у рамках одного з проєктів SETI — Breakthrough Listen. A.Cherney / CSIRO 

Радіотелескоп Parkes Murriyang, який також використовується у рамках одного з проєктів SETI — Breakthrough Listen. A.Cherney / CSIRO

Так 2015 року з'явилася ще одна програма з пошуку техномаркерів — Breakthrough Listen. За допомогою наземних телескопів астрономи намагалися відловити сигнали штучної природи, але з інших зоряних систем. І 29 квітня 2019 року астрономи отримали вузькосмуговий сигнал, що потрапляє під характеристики техносигнатури, із частотою близько 982 мегагерців. Він отримав ім'я BLC1 і виходив з боку Проксима Центавра, на орбіті якої тільки недавно знайшли екзопланету Proxima Centauri b. Це найближча до Землі відома екзопланета і вважається, що вона може підтримувати атмосферу, сприятливу для життя, яке навіть могло пережити спалах зірки.

Що це був за сигнал?

BLC1 або Breakthrough Listen Candidate 1 — вузькосмуговий сигнал, який за своїми характеристиками не підійшов жодній відомій чи передбачуваній астрофізичній системі чи події. Ненульова швидкість його дрейфу вказала на те, що джерело сигналу не знаходиться на поверхні Землі. Сам він спостерігався протягом кількох годин, що відрізняє його від інших джерел перешкод: наприклад, штучних супутників чи літаків. З цих причин він став головним кандидатом на технічний слід позаземної цивілізації. Втім, і одразу піддався критиці — принаймні за принципом Коперника, який говорить нам, що ні Земля, ні Сонце не займають якесь особливе становище у Всесвіті.

Астрономи вважають, що ймовірність того, що найближча до нас зіркова система, Альфа Центавра, буде господарем цивілізації, здатної передавати радіосигнали, становить приблизно 10^-8. І тому сигнал BLC1 порушує принцип Коперника приблизно на вісім порядків. У цій роботі дослідники Каліфорнійського університету в Берклі ще раз проаналізували параметри сигналу, передивилися архівні дані програми та дійшли висновку, що він дійсно має антропогенне походження.

Спектр сигналу BLC1. Shane Smith et al. / Nature Astronomy, 2021

Спектр сигналу BLC1. Shane Smith et al. / Nature Astronomy, 2021

То звідки прийшов сигнал?

Дослідники перевірили архіви телескопів Паркса та виявили там 15 сигналів типу BLC1, у тому числі один за чотири дні до його спостереження. Принаймні один із цих 15 явно був місцевим джерелом, оскільки зберігався навіть тоді, коли телескоп був спрямований на інші цілі. Поки що остаточно ідентифікувати джерело не вдається, але вчені змогли визначити, що сигнал виник у результаті взаємодії безлічі джерел радіоперешкод, створених людиною.

Проте, на думку вчених, спостереження за Проксимою Центавра в рамках проєкту варто продовжити, але використовуючи нові правила перевірки сигналів. Так вони вивели десять правил та пропонують дослідникам SETI спершу переконатися, що всі прилади працюють правильно, затим спробувати пошукати сигнал, який зацікавив, при нижчому пороговому значенні відношення сигналу до шуму, а також перевірити його за каталогом радіоперешкод обсерваторії на цій же частоті. Дослідники наголошують, що потрібно порівнювати еволюцію швидкості дрейфу сигналу, який цікавить, з відомими дрейфами для існуючих на Землі технологій, а також з очікуваними швидкостями та періодами дрейфу в цільовій системі та Сонячній системі. Також вони пропонують пошукати інші потенційні приклади цікавого сигналу в архівних даних тієї ж обсерваторії та знайти схожі сигнали на інших частотах. І нарешті, повторно поспостерігайте за метою за допомогою того ж самого приладу та інших інструментів, щоб спробувати повторно виявити сигнал, що цікавить.


Фото в анонсі: ESO/ M. Kornmesser