Біологія
Біологія

Небезпечні австралійські павуки вбивають людей випадково

Вчені дослідили одних із найнебезпечніших для людини австралійських воронкових павуків та виявили, що їхня отрута стала смертельною для людей випадково. Спочатку вона слугувала павукам засобом для полювання на комах, але потім еволюціонувала як засіб захисту від невеликих хребетних хижаків. Вчені обґрунтували своє припущення у статті журналу Proceedings of the National Academy of Sciences.

Хто такі воронкові павуки?

Сіднейського воронкового павука (Atrax robustus) вважають одним із найнебезпечніших павуків, який легко прокушує шкіру, а його отрута може вбити людину менш ніж за пів години. Але він є лише одним із приблизно 40 видів австралійських воронкових павуків. Цікаво, що особливо небезпечною є отрута самців павуків для людей та приматів, які не є природними ворогами цих арахнід, а тим більше - здобиччю. У своєму дослідженні міжнародна група дослідників спробувала з’ясувати, як саме воронкові павуки розвинули таку смертельну зброю.

Як досліджували отруту?

Отрута воронкових павуків містить хімічну речовину дельта-гексатоксин, яка при укусі вражає нервову систему людини, спричиняючи неконтрольоване збудження нервів. Це проявляється, зокрема, у сильному потовиділенні, нудоті та спазмах м’язів, що інколи може призвести до смерті. Науковці розшифрували РНК з отруйних залоз десяти воронкових павуків та виявили 22 дельта-гексатоксини. Вони, що не дивно, показали значну інсектицидну дію. А коли вчені перевірили їхній вплив на мишей, то виявилося, що у гризунів речовина викликає лише біль.

Про що це говорить?

Науковці припускають, що сильна отрута павуків розвинулася як захист від малих хребетних тварин, наприклад, бандикутів, птахів чи ящірок. А для людини укус став смертельним лише через випадковий збіг у процесі еволюції.

Це також пояснює, чому самці мають небезпечнішу отруту, ніж самки. Після статевого дозрівання самці виходять зі своїх нір у пошуках самок, і під час цього можуть долати значні відстані без харчування. Зрозуміло, що вони періодично стикалися з небезпечними для них хижаками. Через це природний добір призвів до “перепрофілювання” отрути із засобу нападу на комах-жертв у засіб захисту проти хребетних-хижаків. А позаяк ми є теж хребетними, то так само стали залученими у процес.

Хоча отрута павуків може бути смертельною, деякі вчені сподіваються, що вона може допомогти розробити нові медичні засоби. Наприклад, отрута південноамериканського птахоїда у дослідах ефективно позбавила мишей вісцерального болю. Але сприяти цьому може ще й отрута австралійського жалкого дерева, вивчення якої показало, що вона подібна до отрути павуків.