Вчені з Австралії, Австрії, США й Нідерландів вирішили перевірити реакцію ембріонів різних птахів на прослуховування пісень свого та інших видів. Зниження частоти серцевих скорочень, яку зафіксували вчені, є свідченням уваги, а, отже, може вказувати на початок неасоціативного навчання. Дослідження опубліковане у журналі Philosophical Transactions of the Royal Society B Biological Sciences.
Otwarte Klatki / Wikimedia Commons
Чому це важливо?
У світі існує вражаюча різноманітність звуків живих істот, зокрема птахів. За заданістю до вокального навчання їх поділяють на тих, що здатні до нього (близько восьми родів птахів та ссавців, в тому числі і люди), та тих, хто відтворює звуки свого виду без змін. Однак зараз вчені висловлюють сумніви щодо правильності такого бінарного розділення, бо найчастіше його здійснювали лише за філогенетичною приналежністю виду, а не на основі реальних досліджень. Крім того, цікавим є питання: коли саме з’являється здатність до такого навчання. Раніше у ембріонів птахів та людей вже було зафіксовано ознаки уваги, як початкового етапу неасоціативного навчання (звикання). Знайти відповідь спробували вчені в новому дослідження.
Як вчені вчили яйця пісням?
Для дослідження, яке тривало протягом семи років, було відібрано яйця п’яти видів птахів: трьох співочих (малюр сапфіровий Malurus cyaneus, малюр червоноплечий Malurus elegans та маленький наземний зяблик Geospiza fuliginosa) і двох неспівочих (пінгвін малий Eudyptula minor та перепілка японська Coturnix japonica domestica). Загалом було обстежено 109 яєць безпосередньо в природному середовищі. В ході першого етапу дослідження за допомогою спеціального монітору вчені вивчали, на скільки зміниться серцебиття ембріонів у відповідь на звуки чи пісню свого і чужого видів. Під час другого етапу перевірялася реакція на повторне прослуховування. Звикання ембріонів виявляли за зменшенням частоти серцевих скорочень або величини реакції.
Які результати дослідження?
Вчені з’ясували, що ембріони співочих птахів, на відміну від неспівочих, показали більшу силу відповіді при першому прослуховування пісні свого виду. Вони також виявили реакцію не лише на свої, а й навіть на пісні чужого виду.
Натомість, звикання ембріонів до пісень будь-якого виду було виявлено в усіх досліджених птахів. Причиною цього явище може бути підготовка ембріона до життя поза яйцем. Після певної кількості повторів інколи спостерігалося повне припиненням будь-якої реакції на пісню. Найдовше звикали до пісень ембріони одомашненої перепілки японської, що може пояснюватися викльовуванням їх із яйця на набагато більш пізній стадії розвитку. Це також підтвердило припущення авторів про сумнівність бінарного розділення птахів за заданістю до навчання співу. Однак, так як дослідження проводилося в польових умовах, вчені поки що не перевіряли, чи вплине таке навчання на життя пташенят після викльовування з яйця.
Невідомо, чи наспівували щось яйцю, з якого виклюнулася мускусна качка, що лається. Вчені довели, що ці птахи можуть запам’ятовувати та комбінувати почуті звуки. Так мускусні качки виявилися подібними до папуг, здатність яких імітувати безліч звуків загальновідома. Але какаду показали ще й чудові рухові навички, змайструвавши собі столове приладдя.