Південноамериканські науковці з'ясували, що вівці під час тічки за можливості обирають для спаровування самців нижчого рангу в ієрархії. Оскільки домінантні самці спаровуються частіше за підлеглих їм самців, то надання самками переваги партнерам нижчого рангу може сприяти підтриманню необхідного генетичного різноманіття в групі, припускають автори в статті журналу Applied Animal Behaviour Science.
George Hiles / Unsplash
Яка ієрархія у баранів?
Свійські вівці (Ovis aries), що живуть стадами, мають досить чітку, лінійну ієрархію домінування. У групах самців часто є лідер, а також домінантні та підлеглі самці. Здебільшого баран займає ранг, який відповідний розміру його рогів, або успіхам, що він продемонстрував у конфліктах. Крім першочергового доступу до їжі, домінантні самці також набагато більше спаровуються, ніж підлеглі. Але це породжує невигідне становище для популяції. Якщо невелика кількість самців вищого рангу спарується із усіма вівцями в стаді й вони стануть батьками наступних ягнят, то генетичне різноманіття групи знизиться. Із часом це призведе до близькоспоріднених схрещувань та, відповідно, поширення в популяції вад розвитку й спадкових захворювань. Однак у багатьох тварин самки мають важелі впливу на ситуацію, що дає змогу підтримувати генетичне різноманіття. Приміром, самки мангустів розпочинають війни між самцями своєї та чужої групи, щоб отримати змогу спаровуватися з самцями-суперниками. Дослідники з Республіканського університету в Уругваї вирішили з'ясувати, чи притаманне щось подібне й вівцям, які зазвичай у період розмноження спаровуються із кількома самцями.
Як підішли до вивчення?
Найперше, науковці взялися визначати ієрархію восьми самців у стаді піддослідних. Для цього вони почергово розміщували двох баранів із вівцею в період тічки та спостерігали за їхньою конкуренцією. Домашні вівці не такі агресивні, як їхні дикі родичі, тому часто той самець, який навіть без бійки проводить найбільше часу поруч із самкою, і є домінантним.
Потім дослідники розміщували баранів на прив'язі знову по двоє, але у різних частинах загонів таким чином, щоб один із них був домінантним, а інший — підлеглим. До загону запускали почергово 28 самок у період тічки та давали їм змогу обрати барана для спаровування.
Кому віддають перевагу вівці?
З'ясувалося, що коли самки мають змогу самостійно обирати, то віддають перевагу підлеглим самцям. У середньому вони проводили з такими баранами втричі більше часу, а спаровувалися з ними вдвічі частіше, ніж із домінантними. При цьому четверть самок взагалі не цікавилися домінантними, а спаровувалися лише із баранами нижчого рангу.
Тож автори вважають, що саме ця преференція самок може забезпечувати підтримання важливого генетичного різноманіття в групах. Зрештою, хоча домінантні самці й паруються частіше за короткий період, але внаслідок цього вони можуть навіть витратити всю свою сперму та деякий час залишатися стерильними. Однак вчені не відкидають і того, що вибір овець може бути зумовлений більш м'яким характером підлеглих баранів, що на відміну від домінантних, менш агресивні та грубі, зокрема до самок.