Brian Yurasits / Unsplash
Науковці з Великобританії викинули в річку Ганг та Бенгальську затоку мічені пластикові пляшки, щоб відстежити рух сміття до океану. Їхні дані показують, що за короткий термін пластик може долати тисячі кілометрів — одна з пляшок подолала майже 3 тисячі кілометрів за 3 місяці. Дослідження опубліковане у журналі PLOS One.
Чому в морях найбільше пластику?
Усього за декілька десятиліть пластикове сміття добралося до кожного куточка нашої планети. Нещодавно його знайшли навіть біля верхівки найвищої гори на Землі — Евересту — на висоті 8 440 метрів. Однак особливої шкоди пластик може завдавати морським екосистемам, оскільки велика кількість сміття з материків врешті опиняється та накопичується в морях та океанах. Близько 70-80 відсотків його виноситься морського середовища наземними річками, головно тими, що протікають через урбаністичні центри. Щоб знати, як краще скоротити забруднення водойм, важливо зрозуміти деталі пересування пластику. Із цією метою вчені з Університету Ексетера самостійно викинули у природні водойми декілька пластикових пляшок.
Як забруднення допоможе боротися з забрудненням?
Під час дослідження вчені викинули не звичайне сміття. Спочатку вони створили 25 півлітрових пляшок, оснащених супутниковими мітками та GPS-датчиками. При цьому їхня форма та плавучість залишалися такими ж, як і в звичайних пляшок з пластмаси.
Згодом частину з них викинули в декількох частинах річки Ганг в Індії та Бангладеші, а інші були випущені в Бенгальській затоці, куди велика азійська ріка впадає. Ці локації обрали через те, що Ганг є третьою найбільшою прісноводною водоймою з виходом в океан. На її берегах розташовано багато важливих урбаністичних центрів, загальна популяція людей басейну Гангу нараховує понад 474 мільйони. Тож викидаючи мічені пляшки, науковці планували відстежити як такі умови середовища сприяють поширенню людського пластикового сміття.
Які результати отримали?
Шлях усіх пляшок вчені могли успішно прослідкувати. Очікувано, частина з них застрягала на шляху, але інші змогли подолати доволі значні відстані та вийти не лише за межі Гангу, а й Бенгальської затоки. Максимальна відстань, яку подолала одна з викинутих в затоці мічених пляшок, склала 2 845 кілометрів за 94 дні.
Це дослідження демонструє як швидко та як далеко може поширюватися забруднення. Вчені сподіваються, що їхні дані допоможуть привернути увагу суспільства до глобальної проблеми з пластиковим сміттям, а також можуть бути використані при побудові глобальних моделей для виявлення загальної картини руху пластику через океан.