Медицина
Медицина

Вакцина проти астми показала ефективність у дослідах на мишах

Французькі дослідники розробили вакцину проти астми, яка змушує організм виробляти антитіла до білків запалення, які надмірно виробляються у дихальних шляхах при цій хворобі. Перші досліди, проведені на мишах, показали, що вона успішно перешкоджає розвитку алергічної астми та зменшує її прояви у тварин із уже набутою хворобою. Результатами вчені поділилися у журналі Nature Communications.

Orawan Pattarawimonchai / Shutterstock

Orawan Pattarawimonchai / Shutterstock

Чому це необхідно?

Астма — найпоширеніше захворювання легень, від якого страждають більш ніж 300 мільйонів людей в усьому світі, а гинуть щорічно щонайменше 250 тисяч. Хвороба характеризується запаленням у нижніх дихальних шляхах, внаслідок чого дихальна функція хворого погіршується. Пацієнти можуть страждати від задишки, кашлю, відчуття тиснення у грудях та нападів небезпечного для життя бронхоспазму, який може з легкістю виникнути у відповідь на такі подразники як алергени. Ліків, що могли б вилікувати від астми поки що не існує, хоча є препарати, які допомагають тримати хворобу під контролем. Але приблизно для 20 відсотків астматиків наявні методи контролю хвороби легень не ефективні. Частково це можна пояснити значним різноманіттям проявів хвороби, що ускладнює розроблення ліків проти неї. Утім, приблизно у половини пацієнтів з астмою у дихальних шляхах спостерігається надлишкове вироблення двох запальних молекул — інтерлейкіну-4 (IL-4) та інтерлейкіну-13 (IL-13). Блокування цих сполук за допомогою препарату на основі моноклональних антитіл допомагає зменшити прояви астми. Однак такі ліки можуть коштувати тисячі доларів за дозу, а приймати їх потрібно регулярно. У новій роботі вчені з Інституту Пастера та компанії Neovacs вирішили створити доступніше лікування астми.

Що вчені пропонують?

Науковці вважають, що вакцина проти астми, яка змушує організм самому виробляти антитіла до IL-4 та IL-13 може бути кращим рішенням. Вони створили кон'югантну вакцину, у якій до слабкого антигену приєднують сильніший антиген, щоб організм міг краще виробляти антитіла до слабкого антигену. У випадку із вакциною проти астми слабким антигеном є молекули IL-4 та IL-13, до яких для індукування імунної відповіді приєднали сильний антиген у вигляді непатогенної мутованої форми дифтерійного токсину. Таку вакцину науковці протестували на піддослідних лабораторних мишах із астмою.

Які результати випробування вакцини?

Вчені зазначають, що у піддослідних мишей успішно сформувалися антитіла до інтерлейкінів у відповідь на щеплення двома дозами вакцини. Через шість тижнів після першої ін'єкції вакцини у 90 відсотків мишей зареєстрували високі рівні антитіл до бажаних запальних молекул. Але ефект виявився довготривалим: більш ніж у 60 відсотків модельних тварин навіть через рік після імунізації були наявні антитіла, здатні до нейтралізації інтерлейкінів. Досліди, у яких вчені намагалися спровокувати алергічну астму впливом сильних алергенів, показали, що вакцина може діяти і як засіб профілактики астми, і як терапевтичний засіб.

Автори сподіваються, що їхня вакцина зможе стати більш доступною терапією для пацієнтів із астмою, ніж препарати на основі моноклональних антитіл. Вона навіть може бути пристосована до протидії іншим хворобам, як-от харчовим алергіям, атопічному дерматиту та хронічній кропив'янці. Однак перш ніж це стане можливим необхідно провести подальші досліди, які перевірять безпечність тривалого блокування інтерлейкінів та ефективність підходу на людях.

У весняно-літній грозовий період бувають рідкісні випадки, коли напади астми стаються масово, іноді у кількасот людей одночасно. Ви можете дізнатися більше про це явище із нашого матеріалу «Грозова астма. Коли від літньої грози буквально перехоплює подих?».