Медицина
Медицина

Грозова астма. Коли від літньої грози буквально перехоплює подих?

Грози найчастіше стаються у весняні та літні місяці. Попри те, що за календарем вже друга половина весни, судячи з погоди надворі протягом останніх тижнів, ми тільки нещодавно почали відходити від зими. А це означає, що початок сезону гроз у нас ще попереду, а з ним і небезпеки, що його супроводжують.

Greg / Pexels

Greg / Pexels

Чим грізна гроза?

Грозами називають сильні дощі, які супроводжуються чутним громом та блискавками, іноді також сильними поривами вітру та градом. Це дуже поширене атмосферне явище, що відбувається близько 16 мільйонів разів на рік по всій нашій планеті, а в кожний момент часу Земля потерпає у середньому від 1 500-2 000 гроз. Це для нас звичайна подія, але до неї завжди варто ставитися із належною обережністю.

Гроза може зашкодити здоров'ю та забрати життя багатьма різними способами. Удари блискавки є одними із головних причин травм та смерті, пов'язаних із погодними умовами. Щорічно від цього гинуть близько 24 тисяч людей в усьому світі, а зазнають серйозних вражень вдесятеро більше. Минулого року в Індії усього за один день блискавка під час грози забрала життя 107 людей у двох сусідніх штатах. Більшість людей після удару блискавки все ж виживають, але часто після цього страждають від довготривалих та виснажливих симптомів.

Окрім блискавок загрозу несуть також сильні вітри, що можуть повалити на людей дерева, стовпи ліній електропередач та нестабільні вуличні конструкції. Так само град, сягаючи іноді розмірів тенісного м'яча, може завдавати значних збитків нерухомості, худобі та навіть травмувати й убивати людей. Разом із тим, тривалі грозові дощі можуть призвести до раптових паводків, які за даними Статистики природних загроз США вбивають щорічно більше людей, ніж урагани, торнадо та блискавки.

Як помітно, способів померти під час грози дійсно багато. Але це явище супроводжується ще однією загрозою здоров'ю та життю людини, і вона далеко не така очевидна, як попередні. За певних умов, під час типової весняно-літньої грози, вдихаючи свіже вологе повітря, ви ризикуєте задихнутися від раптового нападу астми — запальної хвороби, характерним проявом якої є звуження просвіту бронхів. І не тільки ви. Можливо, кількасот інших жителів вашого міста теж відчуватимуть у цей час ту ж саму задуху.

До чого тут взагалі астма?

У листопаді 2016 року в австралійському місті Мельбурн один із найспекотніших днів у році різко закінчився сильною грозою. Вона мала би принести очікуване полегшення, проте злива та потужний вітер наробили лиха, пошкодивши численні будівлі та автомобілі. Але люди зверталися по допомогу екстрених служб не тільки з цього приводу. Протягом перших п'яти годин після початку негоди до швидкої Мельбурна зателефонували 1 900 людей, хоча у звичайний день для цього періоду кількість дзвінків становить близько 350. Приблизно у двохсот із цих людей діагностували напад астми, що типово проявлялася сильною задишкою, болем у грудях, хрипами при диханні чи кашлем. при цьому частина з них ніколи раніше не мала проблем із диханням. Протягом наступних двох днів австралійські лікарі надали допомогу близько десятьом тисячам пацієнтів із респіраторними проблемами. Десятеро людей зрештою загинули. Медична система міста виявилася не готовою до такої кількості пацієнтів за короткий час та відчувала значне перевантаження.

Що ж сталося з австралійцями? Жителі Мельбурна пережили наймасштабнішу з дотепер зареєстрованих епідемій грозової астми. Так називають феномен, за якого чинники довкілля, спричинені локальною грозою, призводять до виникнення бронхоспазму в чутливих до нього осіб. Це доволі рідкісне й наразі маловивчене явище.

Вперше про можливий зв'язок грози та гострих нападів задухи вчені заговорили, коли зіставили спалахи астми та погіршення погодних умов в Бірмінгемі, Великобританія, 1983 року. За більш ніж 35 років у всьому світі зареєстрували всього 26 випадків грозової астми. Але проведені за цей час дослідження дають змогу точно встановити, що гроза таки має відношення до дихальних проблем. Найчастіше епідемії грозової астми виникали у регіонах із помірним кліматом, як-от в Європі, або ж субтропічним, як приклад, на Близькому Сході та в Австралії. На останню, до речі, припадає аж одинадцять випадків з усіх відомих, з яких сім сталися в Мельбурні.

Та скоріше за все, грозова астма стається набагато частіше, ніж нам відомо. Про ці випадки ми знаємо тільки тому, що під час них постраждало багато людей і це привернуло увагу. Однак більш локалізовані грози можуть призводити до менших та непомітних спалахів астматичної хвороби.

Кількість зареєстрованих випадків грозової астми у світі в різних країнах з 1983 року. DwanPrice et al. / The Journal of Allergy and Clinical Immunology: In Practice, 2021

Кількість зареєстрованих випадків грозової астми у світі в різних країнах з 1983 року. DwanPrice et al. / The Journal of Allergy and Clinical Immunology: In Practice, 2021

Осередки пов'язаних із грозою станів прямо не пов'язані, та все ж мають дещо спільного. Грозова астма завжди відбувається у весняно-літній період, коли в регіоні спостерігається сезон цвітіння рослин.

То яким чином гроза викликає напад астми?

Якщо ви подумали, що річ у поширенні грозовим вітром пилку, то мислите у правильному напрямку, але все не так просто. Наші дихальні шляхи не такі вразливі до нього, як може здатися на перший погляд і мають свої механізми захисту. Пилок має відносно великі розміри тому в нормі затримується волосками у носі, й ми його разом зі слизом успішно видуваємо, або позбуваємося іншим шляхом. Натомість менші його часточки можуть уникати носового фільтра та не затримуватися в горлі, а потрапляти в нижні дихальні шляхи, зокрема легені, запускаючи астматичну реакцію.

Звідки ці менші часточки? На основі попередніх досліджень вчені припустили, що під час грози низхідні потоки холодного повітря можуть розвівати пилкові зерна, а висхідні тепліші потоки здіймають їх до хмар. Там вони насичуються вологою та починають лопатися внаслідок осмотичного шоку, розпадаючися на алергени — субпилкові частинки. Потім низхідні потоки або сухий поривчастий вітер розносять фрагментований пилок у бік землі, де його у великій концентрації за короткий час вдихають в легені люди, що очікують на прохолодний дощ у літню спеку, але отримують гостру нестачу повітря. Іноді замість пилку або разом із ним можуть бути спори грибів, але з ними історія та ж сама.

Візуалізація взаємодії чинників довкілля, що призводять до виникнення епідемій грозової астми. Better Health Channel

Візуалізація взаємодії чинників довкілля, що призводять до виникнення епідемій грозової астми. Better Health Channel

В одній із останніх наукових робіт дослідники виявили, що крім вологості, свою роль у подрібненні пилку та виникненні грозової астми відіграють також пориви вітру, які механічно пошкоджують пилкові зерна, накопичення та розряди статичної електрики в умовах відносно низької вологості, що передує грозам, а також удари блискавки. Враховуючи ці фактори, вчені прагнули розробити комп'ютерну модель для передбачення виникнення грозових астм, щоб запобігти сценарію, як у Мельбурні 2016 року. Поки що наявні моделі прогнозу мають свої недоліки, тому вивчення явища, з урахуванням більшої кількості чинників, все ще продовжуються.

Кому варто найбільше остерігатися і як це зробити?

Частка хворих із раніше діагностованою астмою серед жертв грозової астми у Мельбурні 2016-го складала лише близько 42 відсотків. Це означає, що такі люди в групі ризики бронхоспазму під час негоди, однак до того здорові люди теж можуть постраждати. Щоправда, деякі вчені схильні списувати ці результати на недіагностовану астму в цих «раніше здорових», оскільки приблизно 20-70 відсотків хворих на цю недугу навіть не знають, що вона в них є.

Та навіть якщо ви точно впевнені, що не маєте астму, ви все ще потрапляєте в групу ризику, якщо маєте підвищену чутливість до спор та пилку. Майже всі госпіталізовані із грозовою астмою в Мельбурні повідомили, що страждали від сезонного риніту, переважно весною та влітку. Результати аналізів показали, що усі хворі в лікарні мали підвищену чутливість до пажитниці, або райграсу (Lolium), до 96 відсотків — до свинория (Cynodon), і окремі пацієнти демонстрували чутливість також до грибів альтернарія (Alternaria) та кладоспорій (Cladosporium). Та хоча в Австралії найбільший внесок у виникнення грозової астми й зробив пилок трав, в інших країнах цю роль можуть відігравати інші місцеві алергени. Наприклад, в Бірмінгемі це були спори грибів, в Ірані — пилок чагарника конокарпуса, а в Італії підозри впали на пилок маслини.

Alexandre Bringer / Pexels

Alexandre Bringer / Pexels

Отже, особливо остерігатися треба людям, які вже раніше мали діагностовану астму або її окремі прояви, а також тим, хто страждає від алергії, насамперед на пилок та спори. А як же їм остерігатися?

Найочевидніша порада фахівців у галузі охорони здоров'я — уникати перебування на відкритому повітрі до та під час грози у весняно-літній період, відстежуючи прогнози погоди. А якщо все ж непогода застала зненацька, краще перечекати її в приміщенні або автомобілі із закритими вікнами та вимкненим чи налаштованим на рециркуляцію кондиціонером. Астматикам важливо дотримуватися прописаного лікарем лікування та носити з собою інгалятор для полегшення можливих нападів бронхоспазму. Так само людям із алергією в сезон пилку та гроз необхідно застосовувати антигістамінні засоби, відповідно до рецепта лікаря.

Грозова астма є дуже рідкісним явищем, але повертаючись до наведеного на початку списку загроз від грози, насправді краще всім і в будь-якому разі поберегтися відкритого простору, коли небо здригається від блискавок та грому.