Палеонтологія
Палеонтологія

У вічній мерзлоті Сибіру знайшли чудово збережені мумії левенят

Палеонтологи оприлюднили результат вивчення двох дуже добре збережених мумій дитинчат печерного лева, знайдених у вічній мерзлоті Якутії, що в Сибірі. Тварини померли приблизно в одному віці, однак радіовуглецеве датування вказало, що вони не з одного виводку. Одне левеня народилося приблизно 44 тисячі років тому, а друге — орієнтовно 28 тисяч років тому. Детальний опис знахідок опублікований в журналі Quaternary.

Спарта. The Siberian Times

Спарта. The Siberian Times

Чому це важливо?

У період пізнього плейстоцену (приблизно 129 000-11 700 тисяч років тому) Сибір населяла значна кількість великих ссавців, родичі яких живуть і зараз. Серед них вирізняються мамонти (Mammuthus primigenius), волохаті носороги (Coelodonta antiquitatis), сайга північна (Saiga tatarica) та печерний лев (Panthera spelaea). Муміфіковані холодним кліматом Сибіру тіла цих тварин надали палеонтологам цінні знання про те, як вони пристосувалися до північного середовища. Це справедливо для багатьох із названих тварин, однак меншою мірою для печерних левів, близькими родичами яких є сучасні африканські леви (Panthera leo). До цього часу було відомо лише чотири муміфікованих рештки дитинчат печерних левів, знайдені в Якутії. Причому стан збереження двох із них дозволив провести лише поверхневе дослідження. Утім, у новій роботі група науковців із Росії, Франції, Швеції та Японії описала дві нові мумії левенят, яких вічна сибірська мерзлота зберігала з останнього льодовикового періоду.

Де та які рештки печерного лева знайшли?

Ще 2017 року в Якутії місцевий шукач бивнів мамонтів випадково натрапив на муміфіковане тіло самця печерного левеняти, названого Борисом. А через рік усього в 15 метрах від того місця чоловік знайшов іще одне дитинча печерного лева, самки, яка отримала назву Спарта. Обидва тіла зберігалися у вічній мерзлоті на глибині приблизно 10-12 метрів, разом із рештками інших тварин, як-от вовка, ведмедя, волохатих мамонта та носорога та інших.

Спарта. The Siberian Times

Спарта. The Siberian Times

Спарта. The Siberian Times

Спарта. The Siberian Times

Коли останки левів передали на вивчення науковцям, ті не могли не помітити чудову збереженість тіл. Спарта все ще мала шкіру, хутро на ній, зуби, вібриси на морді та навіть внутрішні органи, що робить її чи не найкраще збереженою твариною льодовикового періоду. Тіло Бориса зазнало дещо більше пошкоджень, можливо, через завал печери, де перебувало тіло, але воно теж має добру збереженість.

Борис. The Siberian Times

Борис. The Siberian Times

Борис. The Siberian Times

Борис. The Siberian Times

На що вказало дослідження тіл печеного лева?

Хоча вік на момент смерті обох дитинчат оцінили приблизно в один-два місяці, радіовуглецеве датування показало, що тварини жили в різні часи. Борис народився приблизно 43 448 років тому, а Спарта на багато тисячоліть пізніше — орієнтовно 27 962 років тому. На тілах не було слідів нападу хижаків або падальників, тож найімовірніше, що вони були поховані невдовзі після смерті. Вчені не впевнені щодо причин загибелі левенят, але припускають, що тварини могли втрапити у яму або іншу пастку, з якої не змогли вибратися й померли від виснаження. А якщо допустити, що печерні леви поводилися подібно до сучасних левів, тигрів та леопардів, і самки часто залишали своїх дитинчат самих, поки полювали, то у випадку смерті матері, ці левенята теж мали високі шанси померти від голоду.

Як і в сучасних дитинчат левів, Борис та Спарта мали світлі вуха спереду та темні ззаду. А загалом їхнє хутро забарвлене у світлий жовто-коричневий колір, але Спарта має більш червонуватий відтінок, що характерний для молодших печерних левенят, а Борис сіріший. Вчені припускають, що у віці кількох місяців хутро у левів починало світлішати, а в дорослому віці вони би мали ближчий до сірого колір, що краще маскує до сніжного сибірського середовища. Можливо, самки починали змінювати колір дещо пізніше за самців, але важко говорити про статеві відмінності у цих тварин. Зокрема, залишається невідомим, чи мали дорослі самці печерних левів гриву, подібно до сучасних, хоча це могло би багато розповісти про соціальну структуру вимерлих ссавців. Повне секвенування геному Бориса та Спарти допоможе дізнатися про їхнє життя більше.

Не тільки на території Сибіру вічна мерзлота зберігає рештки вимерлих тварин льодовикового періоду. Минулого року вчені описали знайдене у вічній мерзлоті Канади вовченя, що жило більш як 55 тисяч років тому.