Екологія
Екологія

Стійкість «останньої крижаної зони» до зміни клімату переоцінили

«Остання крижана зона», що в Арктиці, виявилася вразливішою до потепління, ніж вважалося. Американські вчені дослідили причини рекордно низької кількості морської криги в морі Ванделя минулого року, та дійшли висновку, що зміна клімату зробила лід чутливим до аномальних погодних умов, які проявилися влітку 2020 року. Своїми невтішними висновками науковці поділилися в журналі Communications Earth & Environment.

NOAA / Unsplash

NOAA / Unsplash

Що це за зона?

Крига тане у всьому світі з найбільшою за останні десятиліття швидкістю, утім, цей процес нерівномірний. Деякі регіони втрачають лід швидше, а інші повільніше, й це відомо науковцям. Ділянку, на якій багаторічний лід зберігатиметься довше, ніж деінде, називають «останньою крижаною зоною». Вона розташовується в Північному льодовитому океані на північ від Гренландії та канадського острова Елсмір. Ділянка має важливе екологічне значення, зважаючи на передбачення кліматологів про повну втрату літнього морського арктичного льоду до 2030-2050 року. Остання крижана зона стане прихистком для багатьох рідкісних тварин, зокрема полярних ведмедів, що потерпатимуть від нестачі криги. Проте все ще може змінитися. Останніми роками регіон став демонструвати суттєве зменшення літньої криги, а в серпні минулого року кількість морської криги в східній частині зони, морі Ванделя, сягнула рекордно низького значення. Тоді через море, яке зазвичай покрите міцним льодом, зміг пропливти німецький криголам Поларштерн. Науковці з Університету Вашингтона та Університету Торонто в Місісага вирішили дослідити, що стало причиною досягнення цього крижаного мінімуму.

Як вони досліджували це?

Вчені використали супутникові дані та 42 окремі комп'ютерні симуляції, що дало змогу встановити потенційну хронологію подій, які призвели до танення останньої крижаної зони. Очікувано, тенденція до зникнення багаторічного льоду спричинена зміною клімату. Але не тільки.

Зміна клімату поступово призводить до потоншення льоду, зокрема на морі Ванделя та в останній крижаній зоні. Це також сприяє утворенню ділянок відкритої води між льодом, а відповідно більшому поглинанню темнішою поверхнею моря сонячного випромінювання. Внаслідок цього море нагрівається і ще більше розтоплює свою кригу.

Вчені кажуть, зміна клімату зробила морський лід більш вразливим до незвичайних погодних умов, які проявилися влітку 2020 року. Річ в аномальних вітрах, які типово дмуть з півночі на південь, що дає змогу втримувати кригу. Однак минулого літа сильні вітри змінили свій напрямок на зворотній. Вони фрагментували велику кригу на малі шматки, які потім розходилися дрейфувати морем. Таким чином ще більше зростали темні, не покриті білим світловідбивним льодом частини моря, яке сильніше нагрівалося і, знову ж, знизу розтоплювало лід на поверхні. Подібна зміна вітру відбувалася раніше в 1979 році, однак масового танення морської криги не спостерігали, оскільки лід був товстішим, а температура ще нижчою.

Загалом науковці визначили, що внесок зміни клімату в зменшення льоду на морі Ванделя 2020 року складає близько 20 відсотків, а решта 80 належить аномальній погоді того літа. Однак через те, що зміна клімату продовжує стоншувати морську кригу, робити її менш стійкою до несприятливих умов, вчені передбачають почастішання її критично низької кількості влітку. Остання крижана зона, ймовірно, чутливіша до глобального потепління, ніж передбачали.