Вчені з Данії розробили технологію для виявлення в стародавніх зернах ознак їхнього солодування. Так вони з'ясували, що скандинави займаються пивоварінням вже принаймні дві тисячі років. Про це науковці написали у журналі Journal of Archaeological Science.
Обвуглений солод з Доби вікінгів. Peter Steen Henriksen / National Museum of Denmark
Як давно люди п'ють пиво?
Археологічні дані вказують, що людям подобається відпочивати після роботи за кухлем пива вже багато тисячоліть. Деякі дослідники навіть припускають, що спрага до пива стала однією з причин окультурення зернових. Найдавніше свідчення про виготовлення пива, знайдене в печері на території сучасного Ізраїлю, має вік 13 тисяч років. А найдавніша з відомих промислових пивоварень існувала ще в Древньому Єгипті 5 тисяч років тому. У Скандинавії найбільш ранній доказ споживання пива відноситься до відра пива з 1370 року до нашої ери, яке знайшли у похованні Дівчини з Егтведа у Данії. Проте вчені не знайшли у тій місцевості солодових зерен, що є одним із найпряміших свідчень виробництва пива. Вкрай важко ідентифікувати, чи такі старі зерна піддавалися солодуванню, але вчені з Національного музею Данії кажуть, що їхня нова технологія дає змогу це з'ясувати.
Яку технологію вони пропонують?
Вчені зосередилися на змінах, що відбуваються із зерном під час солодування. Під час цього процесу відбувається перетворення крохмальних гранул на мальтозу, і це призводить до часткового розчинення стінок клітин та виникнення у зерні крихітних порожнин. Якщо насінини проаналізувати за допомогою скануючого електронного мікроскопа, то можна з'ясувати, чи готували з них солод.
Тоді вчені вирішили вивчити зерна, які були знайдені у різних регіонах Данії. Частина з них уціліла в посудинах після згоряння будинків разом із крохмальними гранулами.
Що виявили вчені?
Дослідники пишуть, що знайшли свідчення солодування у вигляді порожнин у зернах Доби вікінгів, які датувалися 800-1050 роком нашої ери. Разом із солодовим ячменем виявили сліди болотного мирта, який і зараз використовують в деяких регіонах Скандинавії в броварстві.
Крім цього ознаки солодування виявили в обвуглених зернах, знайдених в Остерболле (Østerbølle), які вирощені в I столітті нашої ери. Ймовірно, вони походять із двох різних партій, оскільки насінини в двох посудинах мають різну довжину паростка. Ці зерна поки що є найдавнішим свідченням виробництва пива на території Скандинавії. Хоча науковці кажуть, що також зайшли зерна з ознаками солодування, які віднесли до 5, року до нашої ери, вони схиляються до думки, що проростання відбулося випадково, а не завдяки цілеспрямованій людській діяльності.
Таким чином автори показали, що вже близько двох тисяч років скандинави виготовляли пиво. Проте вчені впевнені, що подальші дослідження дозволять виявити й більш ранні свідчення пивоваріння. Вони можуть відноситися навіть до початку ведення сільського господарства в регіоні. Також автори роботи планують відтворити рецепт пива Дівчини з Егтведа.