Соціальні взаємодії кажанів вампірів мають визначальну роль у подібності їхнього кишкового мікробіому. До такого висновку дійшли вчені зі США, коли згрупували вампірів із різних диких колоній разом та помітили, що з часом у тварин стає дедалі подібнішим профіль кишкового мікробіому. Ступінь подібності між двома окремими особинами навіть вдалося передбачити за частотою їхніх взаємодій, зазначається у статті журналу Biology Letters.
Josh More / Smithsonian Tropical Research Institute
Що це за тварини?
У зоології Вампірами називають рід кажанів, єдиний сучасний представник якого — Desmodus rotundus, який населяє Центральну та Південну Америки. Ці невеликі, довжиною близько дев'яти сантиметрів, рукокрилі відомі тим, що їхнім основним джерелом поживи є кров інших великих ссавців. Це високо соціальний вид, який формує тривалі тісні зв'язки між представниками груп, що представлені переважно спорідненими самками та їхнім потомством. Дослідження соціального життя кажанів навіть показало, що самки вампірів, які сформували дружні стосунки, хоча й вилітають на полювання окремо, але схильні зустрічатися на жертві для спільної вечері. Іншими важливими аспектами взаємодії вампірів є грумінг (зближувальний догляд за хутром одне одного) та розділення між собою випитої крові шляхом її відригування. Зважаючи на частий оральний контакт, який сприяє поширенню мікробів, а також одноманітність дієти, їхні кишкові мікробіоми мали би бути сильно подібними. Про це подумали науковці з Університету Іллінойсу в Урбана-Шампейн та Смітсонівського інституту тропічних досліджень.
Як вивчити мікробіом вампірів?
Дослідження провели на вампірах, що живуть у дикій природі та на утримуваних в неволі. У Белізі вчені зібрали та вивчили фекальні зразки 15 самок вампірів з дикої колонії. Додатково фекальні зразки для вивчення відібрали у 15 дорослих самок, що проживали в шести американських зоопарках із народження.
У Панамі з трьох різних природних колоній, що розташовані одне від одного на відстані у середньому 200 кілометрів, а значить природно не могли контактувати між собою, вчені відібрали 26 особин, яких згрупували в штучну колонію разом із п'ятьма дитинчатами. Протягом чотиримісячного періоду утримання від кожної особини вчені регулярно відбирали зразки фекалій для вивчення кишкового мікробіому. Також звертали увагу на соціальну структуру колонії, тобто хто, з ким, як часто і яким чином взаємодіє. Після евтаназії тварин вчені вивчили їхні кишечники.
Що показало вивчення бактерій кажанів?
Очікувано, кажани з однієї колонії мали найбільш подібний кишковий мікробіом, а кажани із різних колоній — мали найбільше відмінностей у мікробному складі. Високу подібність, хоч і меншу ніж у тих, що виросли разом, виявили в кінці дослідження у вампірів, що їх штучно згрупували в одну колонію. На початку їхнього співжиття вона відповідала такій у представників різних колоній, але після чотирьох місяців разом мікробіом став уподібнюватися. Вчені з'ясували, що ступінь подібності мікробіому між будь-якими двома кажанами можна передбачити на основі того, як часто вони взаємодіють, особливо займаються грумінгом або передачею крові.
Тож хоча кишковий мікробіом вампірів значною мірою визначається дієтою та факторами довкілля, і все ще сильно подібний у всіх досліджуваних представників виду, він залежить і від взаємодій між кажанами та є мінливим. Наступним кроком вчені вбачають вивчення біорізноманіття кишкового мікробіому вампірів, щоб з'ясувати, які саме мікроби проявляють найбільшу варіабельність і найчастіше передаються. У цій роботі приблизно 76 відсотків мікроорганізмів із кишківників тварин вченим не вдалося віднести до жодного відомого таксону.