Екологія
Екологія

Сеча з музичного фестивалю «Ґластонбері» у десятки разів підняла рівні кокаїну і МДМА у річці

Річка Вайтлейк, що протікає поруч із популярним британським музичним фестивалем «Ґластонбері», виявилася забрудненою наркотичними засобами. Порівнюючи проби води до та після фестивалю, вчені виявили збільшення концентрації кокаїну більш як у 40 разів, а МДМА — майже у 104. Дослідники пов'язують це з тим, що учасники могли справляти фізіологічні потреби у річку, та наголошують, що так могли нанести шкоду екосистемі. Такі підсумки проведеного 2019 року фестивалю вчені підвели у журналі Environmental Research.

Glastonbury / Newhouse Nitrate, 2006

Glastonbury / Newhouse Nitrate, 2006

Навіщо вчені шукали наркотики у річці?

Завдяки появі рідинної хроматографії, заборонені речовини почали виявляти по всьому світу і у поверхневих водах. Так вдавалося виявити наркотики всіх видів від класу A до C у таких річках, як Темза (Великобританія), По (Італія), Ебро (Іспанія) і Бейюньхе (Китай). Відтак кокаїн, метамфетамін, амфетамін і опіати стали звичайним явищем у воді — вони проходять через каналізаційну систему, потрапляючи на очисні споруди, звідки потім через погане очищення, потрапляють у воду. Кращим прикладом цього є сплески концентрації наркотиків у стічних водах під час великих громадських заходів, таких як чемпіонати з футболу, день незалежності США і музичні фестивалі. Але крім того, що моніторинг концентрацій наркотиків у притоках очисних споруд дозволяє відстежувати тенденції у вживанні наркотиків майже в реальному часі, вони неймовірно шкодять навколишньому середовищу. Так, наприклад, кокаїн у концентрації 20 нанограмів на літр за місяць порушив ендокринну систему європейського вугра (Anguilla anguilla), що потім могло вплинути на статеве дозрівання цього виду, який знаходиться під загрозою зникнення. А основний метаболіт кокаїну — бензоілекгонін — викликав фрагментацію ДНК у ембріонів рибок даніо, окислювальний стрес у мідій, а також вплинув на мітохондріальну активність спорів папороті. Те ж саме відбулося і при впливі на екосистему МДМА.

І важливо розуміти, що забруднення навколишнього середовища наркотиками рідко обмежується однією речовиною і часто являє собою коктейль із заборонених сполук. У цьому дослідженні вчені з Університету Бангора в Уельсі пошукали найбільш поширені заборонені речовини, такі як кокаїн і МДМА, у річці вгору і вниз за течією від місця проведення популярного музичного фестивалю «Ґластонбері», а також у сусідній річці. 2019 року на The Killers, The Cure і Майлі Сайрус туди приїхало подивитися більш як двісті тисяч людей. На думку дослідників, через те, що більшість британських музичних фестивалів проходить у сільських місцевостях, де встановлюють лише тимчасові біотуалети, екосистеми додатково забруднюються через справляння потреб учасників заходу одразу у річку.

Скільки наркотиків може потрапити, якщо справляти потреби у річку?

Оцінка шкідливого впливу наркотиків полягає у порівнянні отриманих даних концентрації токсичних речовин до прогнозованої їхньої кількості без забруднення. Так отримують коефіцієнт ризику, який порівнюють із рівнем концентрації речовин, який вже несе загрозу організмам. Місце проведення найбільшого британського фестивалю перетинається притокою річки Вайтлейк, яка потім тече водоймами навколишніх сільських угідь у сторону національних заповідників Вестхей-Мур(Westhay Moor) та Шапвік-Хіт (Shapwick Heath). Тож забруднення Вайтлейк несе серйозну загрозу екосистемі. Проби річки біля фестивалю взяли за кілька тижнів до, під час і після нього, а також порівнювали їх з показниками сусідньої річки Редлейк.

Всі зразки містили у десятки разів вищі рівні за межу виявлення кокаїну, його метаболіту бензоілекгоніну, а також МДМА. Це свідчить про наявність цих заборонених речовин навіть у невеликих струмках і притоках, хоча звісно, що у найближчій до фестивалю річці Уайтлейк їх було значно більше. Концентрації кокаїну і бензоілекгоніну вниз за течією були приблизно в 40 разів вищими, ніж вгору за течією, а МДМА — в 104 рази. Такої кількості кокаїну достатньо, порушити життєвий цикл річкових вугрів, хоча і недостатньо за коефіцієнтом ризику — параметром екологічної токсичності. Рівні бензоілекгоніну і МДМА були значно вищими у вихідні після фестивалю, що свідчить або про продовження вживання наркотиків на місці проведення фестивалю, або про повільне вимивання цих речовин разом. Дослідники пов'язують це із тим, що на час фестивалю не було дощу, а тому вони могли затримати ці розчинні у воді наркотики у ґрунті. Так вони поступово потраплятимуть у водойму, а їхня концентрація досягла екологічно небезпечного рівня. При цьому кількість наркотиків у сусідній річці статистично не змінилася, що і пов'язує висновки вчених саме з фестивалем.

Що можна зробити?

Дослідники наполягають на поліпшенні інфраструктури подібних заходів, щоб учасники були забезпечені альтернативою забрудненню річок. Кокаїн і МДМА легко поширюються в навколишньому середовищі через те, що добре розчиняються у воді. Однак глинисті мінерали, як наприклад, в болотах, можуть уповільнити їхній викид у ґрунтові та поверхневі води. Тому вчені пропонують використовувати штучні болота вниз за течією від подібних заходів. Вони можуть безперервно відфільтровувати наркотики від забруднення навіть з великої кількості джерел.

Також раніше ми розповідали, як біологи довели, що сліди метамфетаміну у водоймах спричиняють залежність у струмкових пстругів та змінюють їхню поведінку й роботу мозку. Ці зміни в метаболізмі збереглися навіть після десяти днів, коли поведінка риб стала нормальною.