Забруднення водойм наркотичними речовинами може викликати залежність у риб, що потенційно загрожує здоровому функціонуванню екосистем. До такого висновку дійшли чеські біологи, які показали у дослідах, що сліди метамфетаміну у водоймах спричиняють залежність у струмкових пстругів та відповідно змінюють їхню поведінку й роботу мозку. Результати дослідження вчені описали в Journal of Experimental Biology.
Pixabay
Чому це проблема?
Дедалі більше уваги стає приділятися забрудненню довкілля фармацевтичними препаратами. Особливу загрозу такі препарати становлять для водних екосистем та їх жителів. До водойм вони потрапляють разом із недостатньо очищеними стічними водами, які повняться продуктами життєдіяльності людей разом із залишками препаратів, які вони приймали. Значна кількість медикаментів, проходячи через організм, зазнають перетворень, однак навіть метаболіти можуть мати подібні до оригінальної речовини дії. І дослідження не раз показували, що вони чинять вплив на водних тварин. Приміром, сліди антидепресантів у річках роблять раків сміливішими та позбавляють риб індивідуальності, що може мати негативні наслідки для їх виживання. У новій роботі вчені Чеського аграрного університету зосередилися на вивченні дії наркотичних речовин на тварин водних середовищ.
Чому саме наркотики вивчали?
Незаконне вживання наркотичних речовин завдає величезного удару економіці та загалом добробуту людських суспільств в усьому світі, але так само, як ліки, поширені наркотики можуть шкодити довкіллю. Чеські науковці взялися вивчати вплив на природу метамфетаміну — психостимулювального засобу, вживання якого з кожним роком глобально зростає.
Для цього вчені провели експерименти в лабораторних умовах на 120 штучно вирощених струмкових пстругах (Salmo trutta), яких розмістили у двох 350-літрових акваріумах. У воду одного з них внесли метамфетамін у концентрації, яка відповідає такій у природних річках, а воду іншого залишили незабрудненою. У таких умовах риби провели вісім тижнів, після чого воду очищували від наркотику, а тварин тестували на наявність синдрому відміни та змін у поведінці. Для цього в акваріумі створили штучну течію, одна половина якої містила метамфетамін у концентрації, що й на початку експерименту, а інша була чистою. Таким чином пструги мали змогу обирати, з якого боку течії їм перебувати.
Що стало з рибами?
Риби, що провели два місяці у забрудненому наркотиком акваріумі, віддавали перевагу перебуванню на тому боці течії, який приносив до них метамфетамін. Тоді як пструги із незабрудненої води не проявляли подібної схильності. Ознакою виникнення залежності в риб також стало зменшення активності, що вчені розцінюють як прояв стресу й тривожності, характерний для синдрому відміни й у людей. Тварини мали накопичення метамфетаміну в мозкових тканинах, що спричинило зміни хімічного профілю мозку, подібні до таких у залежних від наркотику людей. Ці зміни в метаболізмі збереглися навіть після десяти днів, коли поведінка риб стала нормальною.
Автори наукової статті роблять висновок, що сліди метамфетаміну у водоймах можуть мати довготривалий негативний вплив на водних тварин. Зміни у роботі системи винагород можуть спонукати риб до того, щоб більше часу шукати джерело наркотику, замість харчування або розмноження. Це, зі свого боку, може потягти за собою зміни у функціонуванні усієї екосистеми.