Дослідження вчених зі США та Австралії дає змогу припустити, що сліди антидепресантів у природних водоймах можуть суттєво впливати на функціонування екосистем, зокрема через зміну поведінки річкових раків. Піддослідні раки під впливом низьких концентрацій антидепресанту в експериментах вчених демонстрували сміливішу поведінку та більше часу проводили за пошуками їжі, зазначається у статті журналу Ecosphere.
Faxonius limosus. INPN / MNHN
Звідки ліки у природних водоймах?
Однією із загроз для навколишнього природного середовища, які спричинені людською діяльністю, є забруднення довкілля фармацевтичними препаратами. Здебільшого вони потрапляють у водойми разом із недостатньо очищеними стічними водами, що містять продукти життєдіяльності людей зі слідами застосованих лікарських засобів. Концентрації таких фармацевтичних речовин у природних середовищах типово нижчі за небезпечні для організмів рівні, однак тривалий вплив навіть низьких доз може мати згубний ефект на водних жителів. Присутність розбавлених антибіотиків може погіршувати мікрофлору тварин, вбиваючи корисних бактерій, а також сприяти поширенню стійких до антибактеріальних препаратів мікроорганізмів. Навіть антидепресанти можуть завдавати шкоди. Одне з недавніх досліджень виявило, що рибки гупі внаслідок перебування у забрудненій антидепресантом воді втрачають свої індивідуальні поведінкові риси, стають подібними одне на одного. І це може робити їх легшою здобиччю хижаків. Подібне дослідження провела й група вчених із Флориди, Нью-Йорку та Мельбурна.
Що вивчали науковці?
Вчені зосередилися на вивченні впливу на прісноводних тварин одного з найпоширеніших типів антидепресантів — селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС). Вони часто виписуються людям з метою усунення проявів депресії та надмірної тривожності. І препаратам це вдається завдяки тому, що вони підвищують рівні нейротрансмітера серотоніну в позаклітинному просторі головного мозку. Позаяк серотонін наявний не тільки в людини, а й у багатьох тварин, зокрема безхребетних, то забруднення водойм препаратами СІЗЗС може змінювати і поведінку водних жителів.
У своїй роботі вчені взялися досліджувати, що стається із річковими раками, коли вони живуть у воді зі слідами СІЗЗС. Вони припустили, що тварини можуть ставати менш боязкими. Подібно до того, як люди, що приймають антидепресанти, стають менш тривожними. Для цього науковці поміщали самців річкових раків Faxonius limosus на 14 днів у штучні, створені в лабораторії «потічки»: одних у воду зі слідами антидепресанту циталопраму, як у природних водоймах, а інших — без лікарського засобу.
Як змінилася поведінка раків?
Після двотижневого впливу антидепресанту на річкових раків, в останніх справді змінилася поведінка. Вони стали помітно сміливішими: частіше виходили зі своїх укриттів для дослідження середовища, ніж їхні родичі в чистій воді, а також втричі більше часу проводили у пошуках їжі.
Науковці занепокоєні тим, як зміна поведінки раків може впливати на екосистеми, й наполягають на проведенні додаткових досліджень. Сміливіші річкові раки через необачність можуть ставати легшою мішенню для хижих риб та птахів, що може мати велике значення для виживання рідкісних видів цих безхребетних. З іншого боку, те, що раки більше часу проводять за пошуками їжі, може призвести до зменшення кількості водоростей та органічних решток, і, як наслідок, зміни динаміки поживних речовин в усій екосистемі.