Самки риб-чистильників обманули партнерів за непрозорою перегородкою

Самки губанів-чистильників здатні розпізнавати, коли їхні партнери їх не бачать, і тоді вони більш схильні їх обманювати. Це показало дослідження американських та швейцарських вчених, опубліковане в журналі Communications Biology. Аналізуючи свої результати, науковці дійшли висновку, що цим рибам властива модель теорії розуму, яку раніше приписували тільки людям та приматам.

hansgertbroeder / iStock

hansgertbroeder / iStock

Що це за риби й для чого їм обманювати?

Риби губани-чистильники (Labroides dimidiatus) відомі за свої мутуалістичні стосунки з іншими видами. Вони живляться паразитами та відмерлою шкірою, що їх знаходять на тілі, зябрах або в роті інших риб, які часто навіть самостійно приходять за послугою на станції очищення, де мешкають чистильники. Цікаво, що останні насправді віддають перевагу за нагоди живитися слизом, що його виділяють риби. Утім, ризик поїдання слизу може їм дорого коштувати: якщо риба-клієнт відчує, що її не очищують, то може передчасно припинити взаємодію і чистильник залишиться голодним. Але оскільки губани-чистильники живуть парами, то обманювати клієнта може бути простіше. Так, якщо один із них справно очищуватиме рибу, інший може цим скористатися та живитися натомість слизом.

Але в реальності не завжди вдається успішно здійснити хитрість. Спостереження показали, що більші за розмірами самці чистильників агресивно поводяться із меншими самками, кусаючи їх та переслідуючи, якщо застануть їх за поїданням слизу, а не паразитів та відмерлих тканин. Але зважаючи на хороше розуміння губанами-чистильниками соціальних ситуацій, самки могли розвинути вміння підбирати найкращий момент для обману, коли їхній партнер їх не бачить. Це вимагає наявності в риб теорії розуму, що полягає в здатності розуміти наміри й сприйняття інших особин. Дотепер, окрім людини, її виявляли приматів та деяких інших видів із подібним до приматів відношенням розмірів мозку до розмірів тіла, як-от у воронових. Притаманність теорії розуму губанам-чистильникам взялися вивчати психологи та біологи з Бостонського коледжу, Єльського університету та Невшательського університету.

Як перевірити здатність чистильників розуміти іншого?

Вчені провели з парами риб-чистильників два експерименти, із яких вони прагнули дізнатися, чи буде самкабільш схильною обманювати свого партнера, коли той її не бачить. У першому експерименті пару риб поміщали в акваріум, де була штучна риба-клієнт — пластикова пластинка з двома цінними для рибок шматками креветки та дванадцятьма менш цінними пластівцями. При цьому спочатку самку й самця відокремлювала прозора або непрозора перегородка, яку потім забирали та давали змогу самцеві покарати партнерку, якщо той захоче.

В іншому досліді самкам перед годуванням давали можливість обрати «клієнта» за прозорою або непрозорою перегородкою. Водночас самець міг перебувати також за прозорою або непрозорою перегородкою, відповідно, бачити або не бачити, де віддала перевагу поживитися самка. Після того, як самка поїла, партнера випускали до неї й знову стежили за його поведінкою.

Схематичне зображення умов експериментів. Katherine McAuliffe et al / Communications Biology, 2021

Схематичне зображення умов експериментів. Katherine McAuliffe et al / Communications Biology, 2021

Чи ризикувала самка чистильника обманювати свого партнера?

Перший дослід показав самки чистильників обманюють частіше, якщо мають таку можливість. Так, коли самець перебував за непрозорою перегородкою, самка зазвичай з'їдала менше не надто смачних пластівців. Самці ж карали партнерок, здається, не на основі того, чи вони бачили обман, а у відповідь на особливості поведінки самки після обману. Зрештою, деякі самці природно агресивніші й карають самок частіше.

У другому досліді самки частіше обирали живитися за прозорою перегородкою, якщо самець бачив їхній вибір. Однак віддавали перевагу їжі за непрозорою перегородкою, якщо самець їх не міг бачити. Самці частіше карали тих самок, що поживилися за непрозорою перегородкою, причому не залежно від того, чи самі вони бачили це чи ні. Це ще раз свідчить на користь припущення, що самки поводяться по-різному після вибору їсти відкрито або ж приховано, за чим самці можуть розпізнати обман та вирішити, чи карати партнерку.

Вчені підсумовують, що у губанів-чистильників є ознаки теорії розуму, подібної до такої в приматів, зокрема в людей. Як і примати, самки чистильників схильні ховати свої дії за непрозорими перегородками, а до того ж частіше використовують цю стратегію, коли їхній партнер має більш агресивний, схильний до покарань характер.

Нещодавно німецькі вчені оприлюднили роботу, де обґрунтували наявність теорії розуму також у собак.