Науковці з Нідерландів та США провели найбільше дослідження причин позіхання, до якого залучили ссавців і птахів 101 виду. Так вони підтвердили наявність зв'язку між більшим розміром мозку та кількістю нейронів і довшим позіханням у тварин. Автори пояснюють спостереження охолоджувальною функцією позіхання. Про це вони написали у журналі Communications Biology.
Matthias Zomer / Pexels
Чому ми позіхаємо?
Позіхання дуже поширене серед хребетних тварин, і багато попередніх досліджень вказували, що воно є пристосуванням, хоча й не до кінця поки що зрозумілим. Протягом багатьох років вивчення цього явища науковці висунули багато різних гіпотез для пояснення біологічного призначення позіхання. Одна із них полягає у тому, що позіхання може сприяти насиченню крові киснем під час сонливості, чим покращує роботу мозку та пильність тварини. Однак цю ідею спростовують деякі дослідження. Інше припущення стосується охолоджувального ефекту позіхання на мозок. На його користь свідчить те, що позіхання може запускатися зростанням температури, а під час нього відбувається зниження температури ротової порожнини, поверхні обличчя та мозку. Якщо зазначена гіпотеза про охолодження мозку правдива, то позіхання мало би відрізнятися в тривалості у різних видів організмів, у залежності від розміру їхнього мозку — що більший мозок, то довшим має бути акт позіхання, щоб ефективно охолодити велику масу нейронів. Попередні дослідження вже натякали на це, проте вони проводилися на невеликій кількості піддослідних. Вчені з Утрехтського університету та Нью-Йоркського політехнічного інституту вирішили провести додаткове вивчення.
Як вони перевіряли це?
Науковці провели дотепер найбільше дослідження позіхання з усіх. Вони включили в нього 697 тварин, які представляли усього 101 вид ссавців та птахів. Для цього їм довелося передивитися записи із камер відеоспостереження, розташованих у кількох зоопарках. Загалом дослідники проаналізували 1 291 зівання.
Дані про тривалість позіхання відтак науковці зіставляли із інформацією про масу та розмір мозку різних видів тварин, а також кількість нейронів головного мозку. Крім цього, вчені врахували у своїй роботі філогенетичну історію досліджуваних видів.
Якого висновку дійшли вчені?
Вони дійсно виявили зв'язок між розміром мозку, кількістю нейронів у тварин та тривалістю їхнього позіхання. Більший мозок корелював із більшою тривалістю зівання. При цьому ссавці загалом позіхають довше, ніж птахи. Вчені пояснюють це вищою температурою тіла у птахів: більша різниця у температурі тіла та навколишнього середовища призводить до того, що кров охолоджується швидше, відповідно, ефективним є навіть коротке позіхання.
Автори роботи теж схиляються до думки, що позіхання сприяє підвищенню пильності тварин, але зрозуміло, не через оксигенацію, а охолодження крові в мозку. Мозок має оптимальну температуру, за якої працює найкраще, а при її зростанні тварина стає менш уважною.
Нещодавно італійські вчені досліджували позіхання з іншого боку: чому воно таке заразне. Їхні результати спостереження за левами вказують, що ця дія може сприяти синхронізації активності у соціальних тварин.