Жителі знищеного Везувієм давньоримського міста Геркуланум споживали більшу кількість морепродуктів та оливкової олії, ніж це властиво для сучасної середземноморської дієти. Крім цього, раціон чоловіків та жінок того часу мав помітні відмінності, викликані, ймовірно, різним доступом до окремих харчових продуктів. До такого висновку дійшли дослідники, коли проаналізували рештки сімнадцяти жертв виверження вулкану, знайдені на місці колишнього Геркуланума. Результати дослідження опубліковані в журналі Science Advances.
Скелети людей, знайдені на місці колишнього Геркуланума. Silvia Soncin et al. / Science Advances, 2021
Чим особливе це дослідження?
Помпеї є найвідомішим містом, яке виявилося знищеним виверженням вулкану. Але не його єдиного спіткала подібна доля. Навіть більше, коли 79 року вулкан Везувій поховав Помпеї, він також зруйнував міста Стабії та Геркуланум. В Геркуланумі сотні людей виявилися похованими під шаром вулканічних відкладень, товщина яких місцями перевищила десяток метрів. З того часу на місці катастрофи археологи відкопали 340 тіл людей, яким не вдалося утекти від виверження Везувію. Вони жили своїм звичним життям, поки стихія раптово його не спинила. Через це дослідження цих решток жителів втраченого міста дають змогу точніше дослідити особливості життя давньоримської популяції. Це наче «археологічна фотографія», на якій закарбувалася культура певного періоду. Рідкісною можливістю її дослідити скористалася і група науковців із Європи та США на чолі з археологами Університету Йорка.
Як вивчали древніх геркуланумців?
Дослідники вирішили дізнатися більше про дієту жителів Геркуланума в першому столітті нашої ери. Для цього вони взялися вивчати рештки 17 дорослих жертв Везувію. Щоб дізнатися, чим харчувалися ці люди, науковці проаналізували амінокислотний склад колагену в кістках людей — ребрах та передплесні одинадцяти чоловіків та шести жінок. Оцінюючи співвідношення у сполуках різних ізотопів азоту та вуглецю, можна дізнатися, які продукти вживали ці люди за життя. Подібна технологія нещодавно, наприклад, вказала, що іспанці бронзової доби годували своїх собак переважно рослинною їжею. А в новій роботі автори зосередилися на виявленні у дієті людей пропорцій трьох груп продуктів, які вважаються найбільш типовими для жителів Геркуланума того часу — злаків, продуктів наземних тварин та морської риби.
Яким був раціон жителів Геркуланума незадовго до смерті?
Найбільше енергії жителі Геркуланума отримували із наземних джерел. Головним чином це були злаки (із часткою близько 49 відсотків), дещо меншою мірою — продукти наземних тварин (близько 40 відсотків). Водночас вони вживали більше морської риби, ніж це властиво сучасній середземноморській дієті. Хоча у цій роботі це не було враховано, однак на основі попередніх досліджень автори припускають, що на такий висококалорійний продукт як оливкова олія могло припадати десь до 29 відсотків отриманої енергії. Для порівняння, у сучасній середземноморській дієті оливкова олія забезпечує надходження приблизно 5 відсотків калорій, однак відомо, що середньостатистичний римлянин першого століття споживав приблизно 20 літрів оливкової олії в рік.
Що цікаво, вчені виявили значні відмінності в харчуванні між жінками та чоловіками. Так, жінки споживали меншу кількість риби та злаків за чоловіків, натомість більше м'яса, яєць та молочних продуктів. Ймовірно, це пов'язано із гендерними відмінностями в заняттях або статусі (чоловіки частіше займалися рибальством та мореплавством, мали більше привілеїв у суспільстві, а також у більш ранньому віці звільнялися від рабства, ніж жінки, що могло спричинити відмінності в доступності продуктів для різних статей). Утім, відмінності в дієті, особливо у споживанні злаків, виявили навіть у різних досліджуваних чоловіків, що теж може бути пов'язано з їхнім соціальним статусом або ж місцем проживання.
Автори дослідження зазначають, що дієта жителів Геркуланума не обов'язково відображає дієту всього Стародавнього Риму. Подальші вивчення із застосуванням використаних у цій роботі методів допоможуть краще зрозуміти, яким був раціон людей у давнину.