Археологія
Археологія

Рисове пиво на території Китаю виготовляли вже 9 тисяч років тому

Дослідження китайських та американських археологів показало, що на території сучасного півдня Китаю люди могли виробляти рисове пиво вже 9 тисяч років тому, і це одне з найдавніших свідчень виготовлення пива у світі. Напій міг відігравати важливу роль у ритуалах вшанування померлих та посприяти розвитку фермерства, йдеться у статті журналу PLOS ONE.

Jiajing Wang et al. / PLOS ONE, 2021

Jiajing Wang et al. / PLOS ONE, 2021

Чи могли в далекі часи виготовляти пиво?

До алкоголю можна ставитися по-різному, але неможливо заперечувати, що протягом багатьох тисячоліть він відігравав важливу роль у соціальному житті людей. Люди з давніх часів об'єднувалися для вироблення, споживання та поширення алкогольних напоїв. Зокрема, це стосується пива. За археологічними даними, пиво було одним із найперших напоїв, що його навчилися виготовляти люди, і його відома історія починається ще приблизно тринадцять тисяч років тому. Саме стільки років найдавнішим свідченням виготовлення напою, знайденим на території сучасного Ізраїлю. Китай теж має дуже давню історію, у тому числі історію виготовлення спиртних напоїв. У цій місцевості одомашнення рису відбулося ще приблизно десять тисяч років тому, а зважаючи на те, що технічно пиво — це майже будь-який напій, при утворенні якого здійснюється ферментація зерна, то рисове пиво китайці могли споживати вже в ті далекі часи. І результати розкопок та дослідження артефактів, що провели вчені зі Стенфордського університету й Інституту культурних реліквій та археології Чжецзяню, вказують саме на це.

Що досліджували вчені?

Науковці зацікавилися розкопками на місці древнього поселення Цяотоу (Qiaotou), що існувало близько 9-8,7 тисячі років тому. Там було знайдено насип розмірами 80 на 50 метрів, що височіє над рівнем землі приблизно на три метри. Дослідження ділянки показало, що вона багата на артефакти. Зокрема, там відкопали скелети двох людей, похованих у зігнутому положенні. Поруч із ними лежало кілька предметів побуту та численні глиняні посудини, серед яких — найстаріша розмальована посудина у світі, а також такі, форма яких вказує, що в них могли зберігати алкоголь. Близькість посудин до решток людей дає змогу припустити, що насип насправді є курганом, де здійснювалося ритуальне розпивання спиртних напоїв. Щоб це перевірити, археологи проаналізували вміст 20 з 50 посудин із кургану Цяотоу: дев'яти глечиків з коротким горлом, семи глечиків із довгим горлом та чотирьох мисок. Особливу увагу звертали на виявлення крохмалю, який може походити з зерен, фітолітів (скам'янілих решток рослин) та грибів, які можуть забезпечувати бродіння з утворенням спирту в майбутньому пиві.

Типи глиняних посудин, що їх знайшли на кургані Цяотоу. Jiajing Wang et al. / PLOS ONE, 2021

Типи глиняних посудин, що їх знайшли на кургані Цяотоу. Jiajing Wang et al. / PLOS ONE, 2021

Що дізналися про розпиття спиртного на кургані?

Вчені й справді виявили сліди крохмалю, фітолітів та грибів у досліджуваних глечиках з довгим горлом і мисках, які не зустрічаються природно в навколишньому ґрунті або в не пов'язаних з алкоголем артефактах. Це вказує, що вони справді могли бути компонентами древнього пива. До того ж крохмаль і фітоліти виявилися найбільш численними в посудинах, які за попередніми припущеннями використовувалися як місткості для пива.

Більшість крохмалю походила із термічно оброблених рисових зерен (Oryza), дещо менше — із зерен сліз Йова (Coix lacryma-jobi), жолудів (Quercus) та підземних бульб невстановленої рослини. Подальше вивчення показало, що зерна рису та сліз Йова пройшли ферментацію, ймовірно, цвілевими грибами Aspergillus та Rhizopus, що їх виявили в посудинах з крохмалем, і які широко застосовуються для вироблення рисового пива в Східній та Південно-Східній Азії. Що стосується фітолітів, то переважно це були частини рослин рису, зокрема листки та лушпиння зерен, які могли додаватися до напою для посилення ферментації.

Тож науковці вважають, що виготовлення пива на теренах Китаю практикують вже щонайменше вісім тисяч років. Ймовірно, відкриття ферментації сталося випадково, коли люди помітили, що якщо залишити зерна на відкритому повітрі в теплі та при високій вологості, він може запліснявіти, завдяки чому набуває солодкого й приємного смаку. Тож методом спроб та помилок вони могли зрозуміти, як додавати плісняву до суміші рису, сліз Йова та бульб, щоб отримувати запашний напій.

Але навряд чи жителі Цяотоу споживали пиво просто для відпочинку, як це властиво сучасним суспільствам. Те, що численні глечики й миски з цим напоєм знайшли на кургані, вказує на споживання пива як частину поховального ритуалу. Таке дійство могло мати важливу роль у підтриманні соціальних зв'язків та посприяти розвитку складних фермерських суспільств тисячоліття потому.

А найстарішій промисловій пивоварні, яка могла виготовляти понад двадцять тисяч літрів пива одночасно, близько п'ять тисяч років. Її рештки археологи нещодавно розкопали в Єгипті.