Біологія
Біологія

Рання втрата матері знизила репродуктивний успіх самців шимпанзе

Самці шимпанзе, які зарано втратили матерів, пізніше заводять дітей та мають їх вдвічі менше, ніж у самців, які провели все дитинство із матерями. До таких висновків дійшли німецькі вчені, про що написали у статті журналу Science Advances. Вплив на репродуктивний успіх, на думку авторів, може бути однією з причин такого тривалого дитинства у вищих приматів та, зокрема, у людини.

Які переваги довгого дитинства?

Дитинство у людей триває дуже довго, якщо порівнювати з іншими тваринами. Науковці схильні пояснювати переваги тривалої залежності від батьків тим, що це спонукало наш мозок розвиватися, оскільки давало змогу довше вчитися соціальним навичкам. А вчені з Інституту еволюційної антропології Макса Планка припустили, що довгий період дитинства ще й підвищує згодом успішність розмноження. Свою гіпотезу вони перевірили на шимпанзе (Pan troglodytes), які майже так само довго опікуються своїми дітьми, як і люди.

Як досліджували шимпанзе?

Вчені вивчили дані про три соціальні групи шимпанзе у Кот-д’Івуарі, за кожним з яких в середньому спостерігали 16,7 року. Протягом цього періоду вчені простежили за подіями, що відбувалися із 26 самцями. Одинадцятеро з них жили з матерями протягом 12 років, а ще одинадцять втратили своїх матерів у період між відлученням від грудей та статевою зрілістю.

Що виявило спостереження?

Хоча більшість дитинчат шимпанзе були нащадками альфа-самців, ті, що осиротіли мали менші шанси самі стати альфами. Відсутність матері також вплинула на вік, в якому самці вперше стають батьками. У середньому вони заводили дітей на три роки пізніше від інших шимпанзе. Крім цього, середня кількість дітей, які доживали до двох років, у них була вдвічі менша, ніж у самців, що зростали з матерями. Автори у дослідженні вказують, наскільки важлива для розвитку шимпанзе опіка матері, і як рання її втрата робить самців конкурентно менш здібними.

Чим це можна пояснити?

Попри те, що самки рідко годують дитинчат після припинення лактації, вони все ще можуть допомагати їм та навчати розшукувати їжу. Також, перебуваючи поруч із матір’ю, у дитинчати менше шансів, що його їжу відберуть родичі. І врешті, як це властиво й людям, взаємодія з матір’ю заспокоює та знижує рівень стресу малят, а це позитивно впливає на їхнє здоров’я.

Не тільки довгим дитинством шимпанзе схожі на людей, зокрема, вони володіють широким репертуаром поведінкових особливостей. Їхня різноманітність, як виявилося, залежить від ступеня мінливості середовища проживання шимпанзе.