Медицина
Медицина

Проведення часу серед дерев пов'язали з кращим здоров'ям мозку дітей

Дослідження вчених із Великобританії вказує, що ментальне здоров'я дітей пов'язане з тим, із яким природним середовищем вони контактують частіше. Так, діти, які більше часу проводять серед дерев мають кращі когнітивні здібності та менше емоційних і поведінкових проблем, ніж, наприклад, ті, що проводять більше часу біля водойм. Про це йдеться у дослідженні в журналі Nature Sustainability.

jonas mohamadi / Pexels

jonas mohamadi / Pexels

Чому на це звернули увагу?

Одним із критеріїв, які визначають добробут міського району, вважають те, наскільки озелененим він є. І в цьому є також наукове підґрунтя. Чимало досліджень останніх років показували, що проживання в озеленених місцях сприяє кращому фізичному та ментальному здоров'ю, особливо, коли мова йде про дітей. Деякі наукові праці навіть з'ясували, що наявність листяної рослинності впливає на успішність дітей у школі. Хоча користь природних середовищ для здоров'я людини не є предметом палких суперечок вчених, механізми, які лежать у його основі, достеменно невідомі. Одні вважають, що густа рослинність зменшує вплив на людину таких міських стресорів як галас, спека та забрудненість повітря, що мають вплив на когнітивні функції та загальне здоров'я. Інші списують ефект на наше еволюційно обумовлене емоційне сприйняття природи, що дає змогу відновитися. Розібратися у цьому питанні не легко, тому вчені Імперського коледжу Лондона для початку вирішили з'ясувати, чи взагалі однаково впливають на ментальний розвиток дітей різні природні середовища.

Як вони вивчали цей зв'язок?

Науковці провели тривале дослідження за участю 3 568 дітей із 31 школи Лондона, вік яких коливався від дев'яти до п'ятнадцяти. Саме у цей період відбуваються ключові зміни в роботі мозку, які впливають на здатність усвідомлювати світ, розмірковувати та приймати рішення. Вчені провели оцінювання когнітивного розвитку, ментального здоров'я та загального добробуту всіх учасників. Відтак вони намагалися з'ясувати, чи пов'язані ці показники із середовищем, у якому проживають діти.

Місцевість розділили на дві групи: зелений простір (ліс, луки, парк тощо) та блакитний (ріки, озеро, море і тому подібне). Зі свого боку, у зеленому просторі виокремили лісову місцевість та луг, тобто багату на дерева та ту, де їх обмаль. Щоб розрахувати, як часто діти контактують щодня із кожним із цих середовищ в межах 50, 100, 250 та 500 метрів, науковці використали супутникові зображення околиць шкіл та будинків дітей.

Які результати дослідження?

Дослідники дійшли висновку, що щоденний контакт із лісистою місцевістю пов'язаний із вищими показниками когнітивного розвитку, ніж регулярне перебування на бідніших деревами лугах. У цих дітей також помітили на 16 відсотків менший ризик виникнення емоційних та поведінкових розладів протягом дворічного періоду. Подібну закономірність також виявили загалом для зеленого простору, однак він не стосувався блакитного. На думку авторів, їхні результати варто взяти до уваги при плануванні містобудування, щоб отримати якомога більше вигод для когнітивного розвитку та ментального здоров'я від свого середовища. Водночас автори вказують, що обмеженням їхньої роботи можна вважати те, більш ніж половина дітей-учасників мали батьків, які займалися управлінською або професійною діяльністю. Тож не виключено, що діти із менш забезпечених соціально-економічних груп недостатньо представлені в дослідженні, і на них насадження можуть впливати інакше.

Також це дослідження не дає пояснення тому, чому тільки дерева мають вагомий вплив на ментальне здоров'я. Можливо, річ у більшій кількості рослин та тварин, яких можна спостерігати у лісистій місцевості. Однак це питання потрібно досліджувати детальніше.

Зелені простори, ймовірно, позитивно впливають не тільки на ментальне здоров'я дітей, а й на розвиток імунної системи. Минулого року фінські вчені продемонстрували, що регулярні ігри на озеленених дитячих майданчиках пов'язані з кращою роботою імунної системи, ніж ігри на звичайних бетонних площадках.