Вчені з Фінляндії з’ясували, що проведення часу на природі позитивно впливає на імунну систему дітей. Діти, які протягом місяця щодня гралися на засаджених травою та лісовими рослинами подвір’ях в дитячих садках, мали більше різноманітних шкірних та кишкових бактерій і кращі показники роботи імунної системи, на відміну від дітей, що гралися на звичайних бетонних дитячих майданчиках. Про це написали науковці у журналі Science Advances.
Природа та імунна система
Регулярне перебування на свіжому повітрі на природі є корисним для нашого тіла та розуму, і з цим ніхто не сперечається. Деякі попередні дослідження вказують, що тісний контакт з природним середовищем у дитинстві навіть може сприяти нормальному розвитку нашої імунної системи. Доводом на користь цієї гіпотези є спостереження, що кількість імунних порушень на кшталт астми та алергій є вищою у сучасних розвинених містах, де ніж у сільських місцевостях і в доіндустріальних поселеннях. Цей зв’язок можна пояснити тим, що при контакті з природними середовищами, багатими на різні бактерії, наша імунна система тренується на них. Беручи до уваги цю гіпотезу, фінські науковці вирішили дослідити, чи матиме вплив на мікробіоту дітей їхній доступ до ігор в природних умовах.
Як досліджували цей вплив?
Спочатку науковці визначили та порівняли мікробний склад на дитячих площадках десяти міських садочків, які загалом доглядали за 75 дітьми віком від тьох до п’яти років. Частина з цих закладів мала стандартні майданчики з бетоном та гравієм, інші щодня виводили дітей на прогулянки природою, а четверо садочків облаштували власні подвір’я травою та насадженим підліском. Протягом 28 днів діти у “зелених” садках п’ять разів на тиждень виходили бавитися на подвір’я.
На початку дослідження вчені визначили мікробіоту шкіри та кишечника дітей з усіх дошкільних закладів, а через місяць порівняли, чи змінилася вона. Так само порівняли аналізи крові.
Як змінилися результати аналізів?
Діти, які регулярно проводили час на зеленому просторі чи то на природі, чи то на засадженому подвір’ї, мали різноманітніших бактерій на шкірі та в кишківнику, що вчені схильні пов’язувати зі здоровішою імунною системою. Зокрема, у дітей, що гралися в грязюці, траві та поміж дерев вчені помітили більшу кількість гамма-протеобактерій, яких пов’язали із покращенням захисної здатності шкіри, збільшенням корисних імунних секрецій і Т-клітин у крові та зниженням рівня інтерлейкіну-17А, що може призводити до виникнення порушень імунітету. Тож дослідники підсумовують, що їхні результати підтверджують ідею про те, що контакт з природою може захищати від розвитку імунних захворювань.
Поки що автори не впевнені у тому, що зіграло ключову роль у разючій зміні мікробіоти. Крім того, результати дослідження базуються на невеликій вибірці і вказали лише на кореляцію, а не причинно-наслідковий зв’язок. Додаткові дослідження допоможуть розкрити механізм взаємодії довкілля, бактерій та здоров’я. Тим часом фінські вчені все ж рекомендують частіше проводити час із дітьми на природі.