Японські вчені успішно провели першу фазу клінічних випробувань оральної вакцини проти холери на рослинній основі. Вона викликала бажану імунну відповідь в учасників та не спричинила суттєвих побічних реакцій. Про це написали автори в журналі The Lancet Microbe.
Vie Studio / Pexels
Навіщо ця вакцина?
Холера — дуже небезпечне інфекційне захворювання, яке викликається грам-негативними бактеріями холерними вібріонами. Зараження відбувається фекально-оральним шляхом, тобто коли патогени із випорожнень хворого потрапляють до травної системи здорової людини, наприклад, разом із забрудненою водою або через контакт із забрудненими побутовими предметами, як-от ручками дверей чи поручнів у громадських місцях. Інфекція спричиняє сильну діарею, наслідком якої часто є зневоднення та порушення водно-електролітного балансу. Більшість заражених страждає від помірних симптомів, для лікування яких достатньо вживання регідраційних розчинів. Але в деяких важких випадках холера може вбити людину протягом доби від початку проявів. За даними ВООЗ, щорічно на холеру хворіє до чотирьох мільйонів людей у світі, з яких від недуги помирають до 143 тисяч.
Важливим підходом до зменшення поширення холери є застосування оральних вакцин, яких наразі є три. Проте їхнє використання обмежене в бідних регіонах, оскільки вони мають зберігатися за температури +2-8 градусів за Цельсієм, а це вимагає наявності холодильників, які не завжди доступні. Але науковці Токійського та Тібського університетів повідомляють, що створили першу вакцину проти холери на основі рослин, яка може зберігатися до використання без холодильника — MucoRice-CTB.
Якою є їхня вакцина?
Основною причиною симптомів холери є токсини, що їх виділяють холерні вібріони. Тому вакцини тренують імунну систему розпізнавати та знешкоджувати саме токсичні сполуки бактерій. Щоб зробити процедуру виготовлення таких вакцин дешевшою та швидшою, вчені використали генномодифіковані рослини. Вони змінили геном рису в такий спосіб, щоб він виробляв нетоксичний фрагмент холерного токсину В (CTB). Подібні рослини вже й раніше використовували для вироблення вакцин, наприклад, проти грипу, однак вони потребували екстракції та очищення діючої сполуки. Натомість у цьому випадку після дозрівання рису потрібно лише зібрати зерно та перемолоти його в борошно. Відтак безпосередньо перед вакцинацією розвести його в третині склянки води та дати випити пацієнту.
Перевагою цієї вакцини є те, що вона залучає в роботу слизову оболонку кишківника. При випиванні розчину з рисом бактеріальні токсини вберігаються від передчасного перетравлення завдяки тому, що захищені в білкових тільцях зерна. Однак при потраплянні в кишківник вони реагують зі слизовою оболонкою, імітуючи природне інфікування холерним вібріоном. Це сприяє утворенню антитіл IgG та IgA, тоді як ін'єкційні вакцини переважно стимулюють вироблення лише IgG.
Яка подіяла вакцина?
Перше дослідження на людях провели на 60 учасниках, яких розділили на чотири групи. 30 із них замість справжньої вакцини отримали плацебо, а решта отримували один із трьох варіантів дозувань рисової пудри, розведеної фізрозчином. Усього волонтери пройшли чотири щеплення протягом восьми тижнів.
Вакцина проявила дозозалежний ефект, із найбільшою ефективністю в групі, що отримувала найвищу дозу. Суттєвих побічних реакцій науковці не відмітили. Утім, в 11 учасників, що отримали вакцину ефект був низьким або відсутнім. Вчені схильні пояснювати це впливом індивідуальної мікрофлори кишківника на реакцію місцевого імунітету, що необхідно надалі вивчати.
Не варто забувати, що це тільки перша фаза клінічних випробувань MucoRice-CTB, проведена на невеликій кількості учасників. Вона покликана виявити здатність вакцини викликати імунну відповідь та попередньо оцінити її безпечність, а ефективність буде відома з наступних, більших досліджень.