Астрономія
Астрономія

«К'юріосіті» побачив сліди коливань від сухого до вологого клімату на Марсі

Проаналізувавши сульфатні відкладення у кратері Ґейл, які дослідив марсохід «К'юріосіті», дослідники побачили чергування матеріалів, що формувалися у вологому та сухому кліматі. Про це вони пишуть у журналі Geology. Таким чином, гесперійський геологічний період Марса не був однотипним, а багато разів коливався від сухих до вологих умов.

Гора Шарпа. NASA, JPL-Caltech, MSSS

Гора Шарпа. NASA, JPL-Caltech, MSSS

Що відомо про кратер Ґейл?

Ровер «К'юріосіті» досліджує марсіанський кратер Ґейл з 2012 року. Він заповнений шаруватими відкладеннями завтовшки у кілометр, а посередині кратера височить гора Шарпа. Вона містить послідовність виражених шаруватих порід та частково зруйнована під дією ерозії. Найнижчі шари гори відносяться до гесперійського геологічного періоду, їхній вік становить близько 3,61 мільярдів років. Тут зберігаються глинисті мінерали, що на висоті більше 300 метрів переходять у сульфатні. Така зміна у мінералах може свідчити про перехідні процеси у середовищі. Наразі марсохід вже проаналізував глинисті озерні відкладення формації Мюррея біля основи гори Шарпа та знаходиться трохи нижче найбільшого шару сульфатоносних порід.

Яке дослідження провели астрономи?

Вчені вирішили проаналізувати сульфатні шари у кратері Ґейл на основі даних, зібраних «К'юріосіті». Ровер досліджував ці породи віддалено, за допомогою свого інструмента ChemCam, що дозволило отримати найвищу доступну роздільну здатність для зображень цих структур. Вчені змоделювали, як утворилися та розвивалися такі шари порід, перевірили модель за допомогою подальших досліджень «К'юріосіті» та порівняли з іншими шаруватими сульфатоносними місцевостями на Марсі.

Досліджувані «К'юріосіті» породи. Червоним позначені різні шари матеріалів, а блакитним обмежувальні поверхні. W. Rapin et al.

Досліджувані «К'юріосіті» породи. Червоним позначені різні шари матеріалів, а блакитним обмежувальні поверхні. W. Rapin et al.

Про що вони дізналися?

Грязьові озерні відкладення, присутні у формації Мюррея, вище змінюються відкладеннями із сульфатами, які утворилися в сухих умовах під дією вітру. Потім знову з’являються породи, утворені у вологих умовах. Такі результати дозволили вченим інтерпретувати умови, в яких могли сформуватися ці шари. Сульфатні солі були присутні у воді, яка надходила у давній басейн кратера Ґейл. Коливання між вологим і сухим кліматом сприяло коливанням рівня води, що могло б спричинити кристалізацію солей у пористому осаді. Таким чином, протягом гейперійського періоду умови у кратері не були однорідними, а кілька разів коливалися від сухого до вологого стану.

Раніше ми писали про те, як «К'юріосіті» знайшов сліди великої повені на Марсі. Найцікавіші світлини ровера можна побачити у нашому матеріалі «Селфі, ілюзії та панорами»