Коронавірус.Коротко — 23 липня
Синдром Гієна-Барре назвали рідкісним побічним ефектом вакцини Johnson & Johnson
Управління продовольства та медикаментів США (FDA) внесло в список рідкісних побічних ефектів вакцини Janssen від виробника Johnson & Johnson синдром Гієна-Барре — автоімунний розлад, що вражає нервову систему. Рішення прийняли після ретельного вивчення виникнення цього розладу у ста людей невдовзі після вакцинації проти коронавірусної інфекції. Про це повідомляється на сайті управління.
FDA розглянуло близько ста нових випадків синдрому Гієна-Барре в США, за якого імунна система атакує власні периферичні нерви, який виник у людей невдовзі після вакцинації проти коронавірусу вакциною Janssen. Розлад розвинувся переважно через два тижні після вакцинації, а більшість пацієнтів були чоловіками старшими за 50 років. Стан 95 із них був серйозним та вимагав госпіталізації, один пацієнт зрештою помер. Після детального вивчення цих випадків американський регулятор визнав синдром Гієна-Барре можливим побічним ефектом вакцини Johnson & Johnson. Однак експерти наголошують, що ризик набути синдрому внаслідок щеплення вкрай низький, тому користь від вакцинації все ще переважає над можливою шкодою.
Вакцина Janssen основана на використанні аденовірусних векторів, подібно до вакцини Vaxzevria від AstraZeneca, і має ефективність приблизно в 66 відсотків. Це менше, ніж в AstraZeneca (до 81 відсотка при введенні доз з інтервалом 12 тижнів), однак її перевагою є те, що для імунізації достатньо введення однієї дози, на відміну від інших коронавірусних вакцин, що вимагають двох доз. Вона особливо популярна у США, де нею вже вакциновано більш ніж 12,8 мільйона осіб. Раніше Європейське агентство лікарських засобів називало іншим можливим ускладненням щеплення вакцинами Janssen та AstraZeneca тромбози та зниження рівня тромбоцитів у крові.
Ефективність вакцини CoronaVac попередньо оцінили в 83,5 відсотка
Ефективність вакцини проти коронавірусу CoronaVac від китайської компанії Sinovac за попередніми даними сягає 83,5 відсотка. Такого висновку дійшли науковці під час проведення третьої фази клінічних випробувань вакцини, у якій взяли участь понад десять тисяч дорослих добровольців. Результати оприлюднені в журналі The Lancet.
У дослідженні, яке проходило в Туреччині, взяли участь 10 029 людей віком від 18 до 59 років. 6 559 із них отримали обидві дози щеплення CoronaVac, а решта 3 470 — плацебо. Через два тижні після другої дози протягом 43 днів спостереження на COVID-19 захворіло дев'ятеро людей у групі, що отримала справжні вакцини, та 32 людей із групи плацебо. На основі цього вчені оцінили ефективність CoronaVac у 83,5 відсотка. Побічні ефекти, як-от біль у місці ін'єкції чи втому, зареєстрували у 18,9 відсотка учасників у групі вакцини та в 16,9 відсотка — в групі плацебо.
Вакцина CoronaVac використовує для тренування імунної системи цілі інактивовані, тобто знешкоджені, вірусні частинки SARS-CoV-2. Хоча тестування її ефективності все ще проходить, ВООЗ дозволила її екстрене використання. Попередні досліди показали, що вакцина також здатна викликати бажану імунну відповідь у дітей віком 3-17 років.
Вакцину від Moderna дозволили застосовувати для підлітків у Європі
Європейське агентство з лікарських засобів дало дозвіл на щеплення вакциною від виробника Moderna дітей віком від 12 до 17 років, повідомляється на його офіційному сайті. Вакцинація дітей відбуватиметься так само, як і дорослих — двома внутрішньом'язовими ін'єкціями з інтервалом у чотири тижні.
Рішення про схвалення вакцини Moderna для підлітків основане на результатах випробування її ефективності й безпечності. У дослідженні взяли участь 3 732 дітей віком від 12 до 17 років. Із них 2 163 отримали справжні вакцини, а 1 073 — ін'єкції плацебо. Зазначається, що ефективність вакцини у цієї категорії учасників виявилася подібною до такої в дорослих людей (раніше ефективність вакцини Moderna в дорослих оцінили в 94,1 відсотка). Вакцина добре переноситься підлітками, а найчастіші можливі побічні дії схожі до таких у дорослих: біль та набряк у місці ін'єкції, втома, головний, м'язовий або суглобовий біль, збільшення лімфатичних вузлів, нудота та підвищення температури тіла. Здебільшого симптоми легкі або помірні та минають протягом кількох днів після вакцинації.
Вакцина від Moderna, яка має назву Spikevax, є мРНК-вакциною. Її дія базується на введенні в організм молекул мРНК, на основі яких клітини тимчасово вироблятимуть фрагмент вірусного білка для тренування імунної системи.
Вчені описали більш ніж двісті симптомів довготривалого COVID-19
Група дослідників, які займаються вивченням довготривалого протікання коронавірусної інфекції, описали понад двісті симптомів, що можуть супроводжувати затяжний ковід. Ці прояви вражають десять різних систем організму, а їх вивчення допоможе краще зрозуміти стан пацієнтів та розробити способи його терапії. Своїми результатами вчені поділилися в журналі EClinicalMedicine.
Автори проаналізували відповіді 3 762 учасників із 56 країн світу на питання про протікання тривалого ковіду (який триває більш ніж 28 днів). На основі них вчені виокремили 203 симптоми, які загалом вражають 10 систем органів. Із них 66 мали тенденцію до проявів протягом щонайменше семи місяців. У середньому учасники стикалися із 56 симптомами, до яких були залучені в середньому 9 систем органів. Найчастішими симптомами називають втому, нездужання після фізичного або розумового напруження та «затуманеність розуму». Для відновлення більшості опитаних потребувалося більш ніж 35 тижнів, і майже половина з них змушена була скоротити робочий день через хворобу.
Автори роблять висновок про доцільність розширення списку головних симптомів COVID-19. Це допоможе краще діагностувати та лікувати захворювання.
CRISPR завадила розмноженню коронавірусу в людських клітинах
Австралійські вчені використали технологію CRISPR для знешкодження коронавірусу SARS-CoV-2 шляхом заблокування його можливості розмножуватися всередині клітин мавпи та людини. Вчені сподіваються, що їхні результати можуть призвести до нового способу лікування COVID-19. Їхні результати опублікували в журналі Nature Communications.
У своїх дослідах вчені працювали із системою CRISPR-Cas13b. На відміну від більш відомої CRISPR-Cas9, вона націлюється та розрізає молекули РНК, а не ДНК. Систему модифікували таким чином, щоб вона розпізнавала вірусні гени, що кодують важливі для патогену білки. Після зв'язування з ними фермент системи руйнує їх та перешкоджає реплікації вірусу. Досліди показали, що метод успішно перешкоджає розмноженню коронавірусу в клітинах епітелію мавп та легень людини. При цьому він залишався ефективним навіть у випадку випробування на коронавірусах з новими мутаціями, зокрема на штамі Альфа.
Хоча зараз є низка ефективних вакцин проти коронавірусної інфекції, у нас все ще немає таких же ефективних методів терапії COVID-19. Автори сподіваються, що їхня робота ляже в основу розроблення дієвого лікування інфекції, і не тільки ковіду, а й грипу, лихоманки Еболи чи навіть СНІДу.