COVID-19 пов'язали з вищим ризиком ускладнень під час вагітності
COVID-19 під час вагітності вчені пов'язали з суттєво вищим ризиком розвитку ускладнень як для матерів, так і для новонароджених. До них, зокрема, належать прееклампсія, передчасні пологи, смертність породіль та новонароджених. Про це зазначається у дослідженні науковців Оксфордського університету та їхніх колег із кількох десятків країн, опублікованому в журналі JAMA Pediatrics.
Команда із понад ста науковців в рамках дослідження INTERCOVID проаналізувала здоров'я 2 130 жінок під час вагітності та після народження дитини, 706 із яких мали діагностований COVID-19. За учасницями слідкували протягом березня-жовтня 2020 року в 48 пологових будинках у 18 країнах світу з низьким, середнім та високим рівнем доходу. Особливістю цього дослідження також є те, що кожну жінку з підтвердженою коронавірусною інфекцією порівнювали із двома неінфікованими жінками на тому ж терміні вагітності.
Згідно з результатами, жінки з ковідом загалом мали на 76 відсотків вищі шанси захворіти на прееклампсію — істотне підвищення кров'яного тиску, пов'язаного з вагітністю. Ризики розвитку серйозних інфекцій та надходження в реанімаційне відділення у них були втричі та вп'ятеро вищими відповідно. Вагітні з коронавірусною інфекцією мали на 59-97 відсотків вищі шанси народити передчасно та у 22 рази вищий ризик померти, ніж жінки без ковіду (за час дослідження померло 11 жінок з діагнозом COVID-19 та всього одна без нього). Новонароджені також мали понад вдвічі більший ризик виникнення серйозних ускладнень, які потребують лікування у відділеннях інтенсивної терапії. Більшою мірою ці ризики стосувалися жінок, у яких ковід проходив із жаром та задишкою. Для безсимптомних інфікованих ризики були вищими тільки для прееклампсії та материнських ускладнень. 13 відсотків новонароджених ковід-позитивними матерями у перші дні життя також отримали позитивний результат на коронавірусну інфекцію. При цьому кесарів розтин підвищував ризик інфікування новонароджених, а грудне вигодовування не пов'язали з ним.
Автори сподіваються, їхні результати спонукатимуть вагітних ретельніше дотримуватися рекомендацій лікарів щодо запобігання інфікуванню COVID-19.
З ковідом пов'язали рідкісне запалення спинного мозку
Американські та панамські дослідники виявили можливий зв'язок між інфекцією COVID-19 та рідкісним запаленням спинного мозку — гострим поперечним мієлітом. У статті в журналі Frontiers in Immunology вони описали 43 випадки розвитку цієї недуги у пацієнтів з ковідом та три випадки після щеплення вакциною AstraZeneca.
Гострий поперечний мієліт — це запалення сірої та білої речовини спинного мозку, яке може проявлятися болями, онімінням та паралічем кінцівок. Це рідкісне захворювання дорослих, частота якого варіює між 1,34 та 4,6 випадками на мільйон в рік. Однак у новій роботі вчені виявили, що лише серед хворих на COVID-19 протягом десятимісячного періоду частота гострого поперечного мієліту складає 0,5 випадку на мільйон або 1,2 відсотка від усіх неврологічних ускладнень ковіду.
Дослідники звернули увагу на можливий зв'язок неврологічного стану та ковіду після того, як у пацієнта з інфекцією SARS-CoV-2 в Панамі виявили гострий поперечний мієліт. Після цього науковці знайшли подібні повідомлення про ще 42 випадки враження спинного мозку, асоційовані з COVID-19, опубліковані між березнем 2020 року та січнем 2021. Вік постраждалих коливався між 21 та 73 роками. Головним проявом ускладнення у пацієнтів був параліч нижніх або нижніх та верхніх кінцівок. Додаткові три випадки гострого поперечного мієліту стосувалися учасників клінічного випробування вакцини проти коронавірусу від компанії AstraZeneca.
У 32 відсотків інфікованих пацієнтів важкий неврологічний стан розвинувся протягом перших п'яти днів після зараження, а в решти — від десяти днів до шести тижнів після нього. Науковці припускають, що гострий поперечний мієліт може бути ускладненням ковіду, можливо, через реакцію на антигени коронавірусу, які також можуть бути присутніми у вакцині від AstraZeneca.
Неврологічні симптоми є одними з найпоширеніших ускладнень, пов'язаних із SARS-CoV-2. Попередні дослідження вказували, що кожна третя людина протягом пів року після COVID-19 страждає від неврологічних або психічних розладів.
Відновлювати нюх після ковіду запропонували тренуванням запахами
Міжнародна група дослідників дійшла висновку, що призначення кортикостероїдів для лікування розладів нюху, пов'язаних із COVID-19 наразі не має достовірних доказів. Натомість допомогти відновити чуття запахів можуть його тренування через нюхання різних сильнопахучих речовин. Про це пишуть вчені у журналі International Forum of Allergy & Rhinology.
Втрата нюху є одним із головних проявів ковіду, який може вражати до 60 відсотків інфікованих SARS-CoV-2. Але від 5 до 20 відсотків людей страждають від втрати або погіршення нюху ще протягом пів року після перенесення COVID-19. Цей симптом може супроводжувати й інші респіраторні вірусні захворювання, й іноді для їх лікування лікарі призначають кортикостероїдні препаратів. Група вчених із Європи та США проаналізувала наявну інформацію щодо такої терапії.
Результати вказують, що поки що немає достатньої кількості доказів на користь застосування кортикостероїдів для відновлення нюху після вірусних захворювань, а особливо — ковіду. Водночас такі препарати можуть зашкодити, спричиняючи підвищення кров'яного тиску, затримку рідини в організмі та порушення настрою.
Водночас доказану ефективність продемонструвало тренування запахами, яке рекомендують для лікування порушень нюху при респіраторних вірусних інфекціях. Саме з нього пропонують почати автори дослідження, оскільки воно дешеве та не має жодних побічних ефектів. Тренування полягає у щоденному нюханні щонайменше чотирьох різних запахів двічі на день. Це можуть бути парфуми, квіти, пахучі фрукти та овочі, як-от цитруси та часник, які необхідно регулярно змінювати. Але на швидкі результати не варто очікувати, повернення нюху може зайняти кілька тижнів, особливо, у літніх людей, які мають меншу кількість нюхових рецепторів.