Група дослідників порівняла ефективність двох дієт для схуднення: звичайне обмеження калорійності харчування та переривчасте голодування, із прийманням їжі кожного другого дня. Результати вказують, що за однакової загальної калорійності харчування люди без голодування худнуть трохи краще, і їхня вага скидається переважно завдяки зменшенню жиру в організмі, а не м'язової маси, як це спостерігалося в групі з голодуванням. Результати роботи опубліковані в журналі Science Translational Medicine.
Thought Catalog / Unsplash
Чому люди самовільно голодують?
Проблема зайвої ваги та ожиріння набуває дедалі більшого поширення по всьому світу. Одним зі способів боротьби з нею є дотримання дієти, яка дає змогу людині скинути зайву вагу та покращити загальний стан здоров'я. Популярною зараз дієтою є інтервальне, або переривчасте, голодування. Вона полягає в плануванні харчування таким чином, щоб приймання їжі змінювалися тривалими голодуваннями. Наприклад, режим 5:2 означає, що протягом двох днів на тиждень людина не вживає їжі. В інших варіаціях дозволяється вживання їжі щодня, але лише в окремо виділене часове вікно. Обґрунтованість такого харчування полягає в ідеї, що люди еволюційно пристосовані до нестабільності в доступі до їжі. Тому під час голодування в нас активізується процес розщеплення жирів для забезпечення організму енергією. Досліди на людях вказують, що переривчасте голодування справді допомагає схуднути, але незрозуміло чи ефективніше та з більшою користю для здоров'я, ніж звичайне обмеження в кількості спожитих калорій без голодувань. У цьому розбиралися в новій роботі вчені на чолі з дослідниками Університету Бата.
Як порівнювали ефективність дієт?
Невелике дослідження провели за участі 36 здорових струнких осіб, які до цього споживали у середньому 2 000-2 500 калорій на день. Учасників розділили на три групи, кожна з яких характеризувалася окремим режимом харчування протягом трьох тижнів дослідження. Контрольна група представляла дієту з обмеженим споживанням калорій — учасники за день мали споживати у середньому не більше 1 500 калорій. У другій групі люди голодували кожний другий день, але в день харчування споживали близько 3 000 калорій (тобто за два дні стільки ж, як і контрольна група). Учасники, яких віднесли до третьої групи, також голодували кожний другий день, але в день харчування споживали близько 4 000 калорій, тобто загальна калорійність їхнього харчування не змінилася після участі в дослідженні.
Як вдалося схуднути учасникам?
Результати вказують, що голодування без зниження загальної кількості спожитих калорій, як це робили учасники третьої групи, не призводить до суттєвого зниження ваги. Учасники на голодуванні, які загалом споживали стільки ж калорій, як і в контрольній групі, схудли у середньому на 1,6 кілограма. Тоді як звичайне обмеження щоденно спожитих калорій до 1 500 призвело до скидання у середньому 1,9 кілограма. Тобто голодування не є кращим варіантом для схуднення. Крім цього, обмеження калорійності харчування у поєднанні з періодичним голодуванням призвело до того, що більша частина скинутих кілограмів була м'язовою масою. Тоді як у контрольній групі вага скидалася переважно завдяки зменшенню кількості жиру. Вчені припускають, що це через низьку фізичну активність людей у дні голодування.
Але автори наголошують на необхідності подальших вивчень, оскільки їхня робота має кілька обмежень, окрім малої кількості учасників. Приміром, вона проведена за участі здорових та худих добровольців, тому не дає змогу зрозуміти, як голодування впливає на організм людей із ожирінням або супутніми хворобами. Також вони відмічають, що переривчасте голодування може бути оптимальним у випадку, коли дотримуватися такого режиму людині легше, разом із достатньою фізичною активністю, щоб запобігти втраті м'язової маси.
Раніше подібні результати отримали й вчені, які досліджували ефективність інтервального голодування 16:8, під час якого людині дозволяється харчуватися щодня, але лише протягом восьмигодинного вікна.