Медицина
Медицина

Інтервальне голодування 16/8 не допомогло людям схуднути

Американські вчені перевірили на людях із надмірною вагою та ожирінням ефективність інтервального голодування із варіантом, де вживання їжі протягом дня допускається лише під час восьмигодинного інтервалу. За три місяці такого харчування піддослідні схудли менш ніж на кілограм, як і ті, хто харчувався за звичайною схемою. Тобто інтервальне голодування виявилося неефективним, пишуть вчені у журналі JAMA Internal Medicine.

Що таке інтервальне голодування?

Це тип харчування, яке характеризується короткотривалими періодами голодування протягом дня. У такому разі добу поділяють на два вікна, прийняття їжі при цьому допускається лише в одному з них. Наприклад, найпопулярніша версія дієти передбачає поділ 16/8. Це означає, що протягом дня всі приймання їжі мають поміститися у восьмигодинний інтервал, після чого слідують шістнадцять годин голодування, під час яких можна вживати лише воду та інші некалорійні напої.

Раніше досліди на мишах продемонстрували ефективність такої дієти для підтримання здоров’я та нормальної ваги тіла, і зараз вона є популярною серед охочих схуднути людей. Однак якісних досліджень на людях проведено недостатньо, тож вчені з Каліфорнійського університету в Сан-Франциско провели власні досліди.

Як провели дослідження?

У дослідженні взяли участь 116 людей із зайвою вагою або ожирінням, яких випадковим чином розподілили в експериментальну чи контрольну групу. У першій добровольців попросили харчуватися як звичайно, але з одною умовою - вони повинні робити це лише протягом часового вікна з 12 по 8 годину. Є припущення, що такі часові рамки є найбільш комфортними.

Щоб частково “засліпити” контрольну групу, аби її члени не знали, що не піддаються дії жодних дієт, їх називали “групою безперервного прийняття їжі” та просили робити три повноцінні прийняття їжі на день.

Наскільки схудли піддослідні?

За дванадцять тижнів піддослідні в групі інтервального голодування схудли в середньому на 0,94 кілограма. А учасники в контрольній групі - в середньому на 0,68 кілограма. Так само не було виявлено відмінностей під час дослідження біомаркерів метаболічної активності.

Єдиною суттєвою різницею було те, що люди на інтервальному голодуванні втратили більше м’язової маси, у порівнянні з контрольною групою.

Які обмеження має робота?

Дослідники наголошують, що невідомо, чи їхнє восьмигодинне вікно було оптимальним варіантом. Можливо, більш ранні або короткі інтервали, наприклад, шестигодинні, краще підходять для інтервального голодування. Окрім цього, у досліді не відстежували споживання калорій учасників, тож незрозуміло, чи експериментальна група їла менше за контрольну. Хоча математичні моделі вказують на це.