Зміна клімату, землекористування та збільшення людської популяції призведуть до втрати 85 відсотків ареалу горил і шимпанзе Африки протягом наступних тридцяти років. І це за умови кращого сценарію, який супроводжується зменшенням викидів парникових газів та більш сталим використанням ресурсів. А за підтримання поточних умов екологічного стану приматам загрожує втрата близько 94 відсотків ареалу до 2050 року. Наявні заходи охорони цих тварин є недостатньо ефективними й потребують термінового вдосконалення, вказують науковці у статті журналу Diversity and Distributions.
Pixabay
Як дійшли до такого висновку?
Зміна клімату та надмірне землекористування людей є головними чинниками, що загрожують глобальному біорізноманіттю. Попередні дослідження показували, що протягом наступних тридцяти років лише через розширення сільськогосподарських земель майже усі наземні хребетні втратять принаймні частину свого оселища. Вивчення сукупного впливу зміни клімату та землекористування на виживання видів є важливим питанням для досліджень. Серед приматів уже зараз багато видів опинилися перед загрозою вимирання через людську діяльність та зміну клімату, яка піддає їх впливу несприятливих умов. Усі африканські гомініди, до яких входять горили та шимпанзе, зараз мають статус «під загрозою вимирання» або «на межі зникнення». Лише невелика частина із них проживає на захищених територіях, тоді як багато популяцій цих приматів живуть у регіонах, привабливих для вирощування олійних пальм або добування копалин. Тому в новій роботі міжнародна група вчених вирішила дослідити, як змінюватиметься поширення африканських людиноподібних приматів до 2050 року у зв'язку зі зміною клімату, землекористуванням людей та змінами чисельності людської популяції.
Як вивчали приматів?
Вчені зібрали інформацію про африканських гомінідів із бази даних Міжнародного союзу охорони природи (МСОП). Вона містить у собі дані про стан популяцій, загрози та охорону тварин на сотнях локацій. Загалом у цю роботу внесено 62 469 записів спостереження досліджуваних приматів усіх видів та підвидів, зібраних протягом двадцяти років.
Інформацію про поширення тварин науковці зіставили із екологічними даними. До останніх увійшли, наприклад, прогнозовані та сучасні показники землекористування, температури, опадів, зміни чисельності людської популяції. Усе це має важливе значення для екології горил та шимпанзе, тому допомогло створити модель, яка передбачила динаміку їхньої популяції за кращого або гіршого сценарію. Кращий, серед іншого, характеризується поступовим зменшенням викидів вуглекислого газу, а гірший — збереженням сучасних тенденцій викидів, зміни клімату та використання ресурсів.
Що стане з тваринами?
Навіть за кращого сценарію горили й шимпанзе Африки втратять близько 85 відсотків свого ареалу до 2050 року. Із них 50 відсотків займатимуть локації поза межами охоронюваних територій. Гірший сценарій, тобто поточні умови, супроводжується втратою 94 відсотків ареалу приматів, із яких 61 відсоток припадає на незахищені території.
Утім, автори відмічають, що у зв'язку з потеплінням та висушуванням низовин деякі примати могли б зайняти гірські, багатші на рослинність території. Але це повільний процес і їм може не вистачити на нього часу. Тому науковці наполягають на покращенні заходів зі збереження приматів, орієнтованих на особливості окремого таксону та з особливою увагою до формування екологічних коридорів між оселищами, щоб зменшити негативні наслідки фрагментації середовищ існування рідкісних тварин. І звісно, вкрай необхідно краще спланувати землекористування й сповільнення зміни клімату.