Екологія
Екологія

До 2050 року майже всі наземні хребетні втратять частину свого оселища

Розширення сільськогосподарських земель призведе до того, що майже 90 відсотків наземних хребетних тварин планети втратить принаймні частину свого оселища, якщо ми не змінимо свої харчові звички. До таких висновків дійшли британські науковці, побудувавши комп’ютерну модель на основі тенденцій сільського господарства та особливостей оселищ майже 20 тисяч видів наземних хребетних. Результати оприлюднені в журналі Nature Sustainability.

gryffyn m / Unsplash

gryffyn m / Unsplash

Чому види втрачають оселища?

У всьому світі біорізноманіття скорочується дедалі швидшими темпами. Серед основних причин такої тенденції — втрата видами своїх оселищ внаслідок розширення сільськогосподарської діяльності людства, що стає численнішим та загалом багатшим. Досліди показують, що протягом наступних 30 років нам доведеться створити від двох до десяти мільйонів квадратних кілометрів новий сільськогосподарських земель, щоб покрити потреби в харчуванні, що зростають. Всі ці землі можна здобути лише відібравши їх з природних середовищ. Це означає, що назріває криза біорізноманіття, яка вимагає прийняття обґрунтованих природоохоронних рішень. Для цього необхідно оцінити, які саме види та природні об’єкти є найвразливішими до нашої діяльності. Тому вчені з Університету Лідса розробили модель, що показує, як впливатиме зростання агроземель на наземних хребетних тварин.

Що показала модель?

Наша потреба в збільшенні кількості їжі зачепить оселища майже всіх із 19 859 видів птахів, ссавців та амфібій. Вчені кажуть, 87,7 відсотка цих тварин, або 17 409 видів, втратять частину оселищ через розширення сільськогосподарських земель до 2050 року. А 1280 видів матимуть на щонайменше 25 відсотків менші території для життя.

Розрахунки подібні для всіх континентів, однак найбільш враженими будуть тварини, що населяють території Африки на південь від Сахари та Атлантичний дощовий ліс Бразилії.

Щось можна з цим зробити?

Науковці також протестували декілька альтернативних сценаріїв майбутнього. Вони дійшли висновку, що можна уникнути майже всіх згаданих вище втрат оселищ тварин, якщо ми змінимо свої харчові звички.

Основними вимогами для позитивного результати є зменшення харчових відходів принаймні на половину та перехід на здоровіше харчування, основане на рослинних продуктах. Також допомогло б зберегти природу утримання від ведення сільського господарства на територіях, де біорізноманіття страждає внаслідок нього найбільше, та збільшення врожайності культур..

Між іншим, зміни харчових звичок стануть корисними не тільки для збереження природних об’єктів та здоров'я, а й можуть суттєво сповільнити глобальне потепління. Виробництво їжі є настільки суттєвим джерелом парникових газів, що самостійно може нагріти Землю до 1,5 градуса Цельсія вище доіндустріального рівня до 2050 року.