Медицина
Медицина

Генетичні відмінності визначили здатність адаптуватися до літнього часу

Генетичні відмінності визначають здатність пристосуватися до переходу на літній час, пишуть американські вчені у журналі Scientific Reports. Люди, які генетично більш схильні бути «жайворонками», звикають до нового режиму усього за кілька днів, тоді як «совам» все ще важко перелаштувати свій внутрішній годинник навіть через тиждень після переведення годин.

Mpho Mojapelo / Unsplash

Mpho Mojapelo / Unsplash

Чому добові ритми важливі?

Добові, або циркадні, ритми властиві більшості живих організмів, і вони визначають час для багатьох молекулярних, фізіологічних та поведінкових явищ протягом 24-годинного дня. Добовим ритмам піддаються коливання рівнів гормонів, температура тіла, активність метаболізму та такі поведінкові особливості як бажання спати або ж, навпаки, бадьорість. Природно, у людей та багатьох інших тварин циркадний ритм синхронізований із циклом дня та ночі. Однак у сучасному світі нерідкісні випадки, коли відбувається десинхронізація. Один із них пов'язаний із переходом на літній час. Хоча наш циркадний ритм у такому разі й збігається із природною освітленістю середовища, однак розбіжність спостерігається із показником годинника, який вимушено переводиться на годину вперед і змушує нас змінювати свій режим сну. Внаслідок цього багато людей відчувають надмірну сонливість удень та порушення сну вночі. Однак адаптація не всім дається однаково, і нова робота вчених Мічиганського університету показує, що причина цього може полягає у генетичних особливостях.

Яку роботу провели науковці?

Вони звернули увагу на 831 інтерна медичної школи, які проходили перший рік інтернатури у той час, коли навесні 2019 року відбувся перехід на літній час. Тоді вони брали участь в іншому дослідженні, присвяченому вивченню здоров'я інтернів. У рамках нього учасник, серед іншого, проходили генетичне дослідження, на основі якого тепер вчені визначили хронотипи інтренів. Із цих людей вибрали 133, які мали найбільшу генетичну схильність бути «жайворонками», та 134, генетичні варіанти яких найбільше відповідають «совам». Відтак науковці спостерігали за допомогою наручних трекерів сну за тим, як змінювався сон учасників за тиждень до та після переходу на літній час.

Що дізналися нового?

Хоча всі учасники продовжували після переведення стрілок годинника прокидатися приблизно в однаковий час, найімовірніше, це пов'язано з чітким графіком роботи інтернів. Однак «жайворонки» більш-менш пристосувалися до нового режиму вже до вівторка, який слідував за неділею, коли відбувся перехід на літній час. Натомість «сови» все ще відчували дискомфорт навіть у суботу, тобто через тиждень після переведення годинника. Відмінності між двома групами проявлялися у часі засинання в робочі дні, а також часі засинання та прокидання у вихідні дні. Водночас осінній перехід на «зимовий час», тобто переведення стрілок годинника назад на годину, не супроводжувався суттєвими відмінностями у реакції двох груп учасників.

Вчені вважають свої результати ще одним доводом на користь скасування літнього часу, наголошуючи на тому, як люди по-різному можуть переживати скорочення сну при переведенні годин. Проте не варто оминати увагою, що дослідження проведене на представниках лише однієї галузі, тому вибірку не можна вважати цілком репрезентативною. Надалі група науковців планує дослідити, як призвичаюються до змін у годинах люди різних професій, зокрема тих, що працюють в нічні зміни.

Раніше ми писали про дослідження, які вказали на вищий ризик депресії у людей з нерегулярним сном та у «сов», які вимушені прокидатися в ранні години.