Довжина бороди не вказала на рівень тестостерону та домінантності чоловіків

Польські дослідники не виявили зв'язку між довжиною волосся на обличчі чоловіків, рівнем їхнього тестостерону та домінантністю, спростувавши гіпотезу про те, що борода є надійною (або оманливою) ознакою високого рівня тестостерону та схильності до домінування. Результати дослідження опубліковані в журналі Archives of Sexual Behavior.

Unsplash

Unsplash

Що наштовхнуло вчених вивчати бороду?

Наявність волосяного покриву на обличчі чоловіків є однією з найбільш явних статевих відмінностей у людей. Але її походження та функції достеменно невідомі. Дослідження дають змогу припустити, що вона відігравала (або все ще відіграє) важливу роль у комунікації. У тварин подібні статеві відмінності іноді слугують об'єктом статевого добору, вказуючи самкам на певні риси потенційного партнера. Приміром, самки ластівок схильні обирати собі самця із довгим симетричним хвостовим пір'ям, ще й із великими білими плямами. Це ознаки хорошого здоров'я й стійкості до паразитів, які самець може передати її нащадкам.

Низка робіт показали, що у людей борода (або її відсутність) теж надає інформацію про її власника. Вона допомагає оцінити вік, зрілість, самовпевненість та соціальний статус чоловіка. Крім того, чоловіки з волоссям на обличчі сприймаються іншими та собою більш маскулінними, зокрема через візуальне збільшення розмірів нижньої щелепи та середньої частини обличчя. Іншим чоловікам вони також здаються більш домінантними, агресивними та фізично сильними. Натомість дослідження щодо ставлення жінок до бороди сильно варіюють у результатах: одні показали, що жінкам більше подобається наявність волосся на обличчі, інші — її відсутність. Це наводить на думку, що чоловіча борода має вагомішу роль у внутрішньостатевій комунікації, тобто між чоловіками, а не міжстатевій. Вчені з Вроцлавського університету вирішили перевірити, чи може довжина бороди сигналізувати іншим чоловікам про домінантність та агресію.

Як визначити зв'язок бороди із такими рисами?

Науковці провели дослідження за участю 97 молодих чоловіків із середнім віком 21,3 року. Більшість із них були фізично активними, займалися фізичними вправами у середньому по три рази на тиждень, мали добре здоров'я, без хронічних хвороб та недавніх інфекцій, не приймали гормональних препаратів. Довжину волосся на їхньому обличчі оцінювали за допомогою цифрових інструментів та самооцінки, яка полягала у виборі найвідповіднішого зображення бороди (або її відсутності) із представлених.

Домінантність учасників визначали на основі опитувальника з високою надійністю тестування, де необхідно було відмітити, наскільки учасник погоджується із твердженнями за п'ятибальною шкалою. Серед них зустрічалися, наприклад, «Зазвичай я приймаю рішення за себе та за інших» та «Це я впливаю на інших, а не навпаки». Агресивність чоловіків визначали за рівнем гормонів тестостерону та кортизолу (останній визначали для точності результатів через його можливість знижувати рівень тестостерону) в ранкових зразках слини до та після фізичного навантаження, яке покликане було спричинити стрімке зростання рівня тестостерону.

Наскільки пов'язана наявність бороди з тестостероном?

Дослідження не виявило статистично значущого зв'язку між рівнем тестостерону в слині, наявності та довжиною волосяного покриву, а також самооціненою домінантністю, що суперечить деяким попереднім дослідженням. Єдина суттєва кореляція у цьому дослідженні стосувалася значного збігу між довжиною бороди, яку виміряли дослідники, та довжиною, що її вказали самі учасники.

Попередні дослідження вказували, що тестостерон може впливати на густину та ріст бороди, але ця робота не виявила подібного зв'язку із довжиною волосся на обличчі та домінантністю. Вчені кажуть, що не знайшли підтвердження тому, що борода як візуальний прояв маскулінності може бути правдивою фізіологічною ознакою (щодо рівня тестостерону та агресії) або психологічним індикатором домінантності. Відсутність будь-якої кореляції (позитивної чи негативної) одразу спростовує два припущення: про те, що наявність бороди може бути чесною ознакою високого рівня тестостерону та домінантності, а також про те, що борода може бути прикладом нечесної сигналізації, маскуючи собою низький рівень тестостерону та домінантності (яскравим прикладом нечесної, обманної сигналізації є самці крабів Austruca annulipes, у яких після втрати клешні може виростати більша, привабливіша для самок, яка насправді є слабкою та малопридатною для оборони й нападу). Тож поки що здається, що борода у чоловіків є просто естетичним способом самовиявлення, а не сигналізацією конкурентам чи потенційним партнеркам.

Проте автори роботи закликають інших дослідників повторити їхнє дослідження, вказуючи на обмеження їхньої роботи. Так, невелика вибірка не дає змогу робити загальні висновки. Крім цього, не виключено, що учасники могли навмисно відрощувати бороду та відповідати у домінантній манері на запитання опитувальника, щоб здаватися більш маскулінними. Вчені також пропонують у наступних роботах зосередитися на вивченні зв'язку між бородою та показниками здоров'я, наприклад, сприйнятливістю до хвороб. Так можна буде оцінити, чи може волосся на обличчі бути об'єктом статевого добору, вказуючи на хороше здоров'я, як це властиво статевим ознакам у деяких інших тварин. Водночас дослідники зазначають, що їхня робота принаймні підтвердила надійність використання у подібних дослідженнях самооцінки учасниками довжини їхньої бороди за візуальними прикладами.

Хоча довжина бороди виявилася не пов'язаною із рівнем тестостерону, нещодавно дослідники виявили, що він пов'язаний із кількістю статевих партнерів в один час у чоловіків та із частотою мастурбації у жінок.