Дитяче лепетання кажанів та людей виявилося подібним

Німецькі науковці виявили подібності у лепетанні дитинчат кажанів мішкокрилів та людських дітей, що в обох видів проявляється повторюваним вимовлянням звуків, властивих дорослій комунікації. До такого висновку дійшли вчені, коли проаналізували понад двісті випадків вокалізації дитинчат дволінійних мішкокрилів, про що написали у журналі Science.

Матір Saccopteryx bilineata з дитинчам. Michael Stifter

Матір Saccopteryx bilineata з дитинчам. Michael Stifter

Звідки взялася ідея вивчати лепетання кажанів?

Ніхто не народжується з вродженим знанням говорити. Навчання мовленню є тривалим та поступовим процесом, який вимагає аналізу вхідного сигналу та можливістю контролювати голосовий апарат для відтворення цього сигналу. Інакше кажучи, щоб навчитися говорити, ми повинні вміти відтворити почуте. У ранньому дитячому віці це вдається не надто добре, тож діти радше беззмістовно лепечуть, однак під час такого лепетання вони тренуються вимовляти звуки, що сприяє розвитку мовлення. Це настільки важлива поведінка, що за віковими особливостями лепетання навіть визначають розвиток дитини. Інші тварини, окрім людини, говорити у звичайному розумінні слова не вміють, але теж використовують вокалізацію для спілкування, і деяким із них так само властивий «дитячий говір». Таку поведінку помітили й за дитинчатами кажанів із виду дволінійних мішкокрилів (Saccopteryx bilineata). А вчені з Музею природознавства в Берліні зацікавилися, наскільки подібним є белькотіння у маленьких людей та кажанів.

Як вивчали лепет кажанів?

Об'єктом дослідження науковців стали дві дикі популяції дволінійних мішкокрилів у Коста-Риці та Панамі. Протягом 2015-2016 років вчені реєстрували вокалізацію двадцяти дитинчат кажанів із цих груп до часу закінчення їх вигодовування молоком. За цей час їм вдалося записати 55 056 складів, які мішкокрили промовили за 216 подій лепетання.

Маленькі мішкокрили виявилися балакучими: починаючи із приблизно тритижневого віку, вони проводили до 30 відсотків свого вільного часу за лепетанням, одна сесія якого тривала у середньому сім хвилин. Відтак записи вокалізації конвертували у спектрограми та порівняли із типовим лепетанням людських дітей.

Якого результату дійшли вчені?

Виявилося, що лепетання кажанів характеризується тими самими ознаками, що й лепетання дітей. Зокрема, маленькі мішкокрили намагалися повторювати деякі з 25 звукових складів, що їх використовують дорослі особини в різних комбінаціях у складі десяти типів вокалізації. Це дещо нагадує повторюване вимовлення у дітей таких типових складів як «ба», «ма» тощо із дотриманням ритмічності. Автори кажуть, що кажани у дуже ранньому віці починали вчити пісню самців мішкокрилів, яку ті використовують для привернення самок та відлякування самців від своєї території. Причому повторювали її навіть маленькі самки, яким ця практика в майбутньому може допомогти оцінювати виконання самців. Утім, до часу завершення вигодовування молоком жоден із дитинчат кажанів не освоїв усього репертуару з 25 складів. Це вказує на те, що вони продовжують вчитися у старшому віці.

Але з людьми мішкокрилів пов'язує і те, що, схоже, дитяче лепетіння не слугує способом привернути увагу матері або комунікації. Як і діти, вони вокалізують навіть на самоті, якщо відчувають себе комфортно, хоча й часто белькочуть при взаємодії з матерями. Водночас невідомо, чи так само можна оцінити розвиток дитинчат за характером їхньої вокалізації, і чи вміють самі матері визначати добробут малят за їхнім лепетом. Проте, зважаючи на ці подібності вокалізації людей та кажанів, останні можуть стати зручними тваринними моделями для вивчення явища мовлення.

А минулого року біологи стали свідками того, як дорослі дволінійні мішкокрили сюсюкаються з дитинчатами.