Біологи з'ясували, що за звуками биття грудної клітки самцями горил можна дізнатися про розміри тіла тварини: удари великих самців супроводжуються звуками нижчої частоти, ніж менших. На думку науковців, на ці звуки можуть орієнтуватися самки при виборі партнера для спаровування та інші самці горил при визначенні спроможності битися свого конкурента. Результати опубліковані в журналі Scientific Reports.
Самець горили б'ється в груди. Jordi Galbany / Dian Fossey Gorilla Fund
Що зацікавило дослідників?
Тварини можуть по-різному комунікувати між собою і для різних цілей. Важливу роль у спілкуванні відіграють акустичні сигнали, які можуть мати вирішальне значення при виборі партнерів або участі в конфліктах. Звуки можуть розкривати правдиву інформацію про конкурентоспроможність, розміри тіла та стан того, хто їх видає. І це особливо важливо для видів, у яких розміри тіла чітко визначають здатність битися та репродуктивний успіх. І якщо вокальні звукові сигнали, тобто створені голосом, непогано вивчені у тваринному світі, то невокальним приділено значно менше уваги. Одним із найпоширеніших у природі невокальних сигналів тварин є биття в груди самців горил, яке вважають важливим елементом комунікації в залякуванні ворогів та привабленні самок. Іноді ці звуки можуть бути чутними за кілометр, але вченим не було відомо, чи можна на основі них визначити розміри тіла горили, враховуючи, що попередні дослідження вказували на більшу успішність великих самців. З'ясувати це вирішили вчені з Інституту еволюційної антропології Макса Планка, Університету Джорджа Вашингтона та Міжнародного фонду горил Даян Фоссі.
Яким було їхнє дослідження?
Вчені спостерігали протягом 2014-2016 років за гірськими горилами (Gorilla beringei beringei), які проживають у Національному парку вулканів у Руанді. Усього дослідники стежили за життям 25 дорослих самців горил, розміри тіла яких виміряли дистанційно за допомогою технології фотограмметрії. Вона полягає у визначенні параметрів предметів на основі їх фотографій.
Реєстрація биття в груди цих тварин здійснювалася з використанням спрямованих мікрофонів та звукозаписувального пристрою. Загалом вченим вдалося виміряти тривалість, кількість та частоту звуків 36 випадків биття, які здійснили шість самців.
Що нового дізналися зі спостереження?
З'ясувалося, що биття в груди справді може слугувати джерелом інформації про розміри тіла горили. Більші самці видавали удари із нижчою піковою частотою, ніж менші за розмірами.
Поки що невідомо, чи інші горили реагують на цю інформацію, але автори вважають, що це цілком можливо. Оцінюючи звуки від биття горили, яка знаходиться на відстані та її не видно, інші горили можуть приймати зважені рішення щодо того, чи варто вступати з нею у конфлікт або ж обирати партнером для спаровування. Але вчені наголошують на необхідності подальшого вивчення цього питання.
Інше дослідження гірських горил Руанди показало, що рання втрата матері у цих тварин не погіршує виживаність або репродуктивний успіх, як це властиво багатьом соціальним тваринам. Все через те, що інші горили групи опікуються та дбають про сиріт, вважають вчені.