За допомогою даних огляду неба APOGEE та телескопа Gaia вчені створили тривимірну мапу зірок Чумацького Шляху, що дозволило візуалізувати вигин галактики. Свої результати дослідники представили під час 237-го зібрання Американського астрономічного товариства. Відповідна стаття надрукована у виданні The Astrophysical Journal.
Що відомо про вигин нашої галактики?
Галактики зі спіральним диском часто мають вигини, і наявність такої риси у зовнішньому диску Чумацького Шляху вже давно встановлена. Зокрема, на це вказують області H I (міжзоряні хмари атомарного водню), пил, регіони формування зірок та компоненти зоряного диска. Розповсюдженість вигинів свідчить про те, що вони або неодноразово відроджуються, або є довготривалими феноменами у існуванні галактичних дисків.
Хоча походження вигину Чумацького Шляху лишається спірним питанням, той факт, що деформація положення зірок та газу в ньому співпадають, свідчить про те, що вигин викликаний гравітацією. На це може впливати взаємодія з масивними галактиками-супутниками: карликовою сфероїдальною галактикою Стрільця та Магеллановими Хмарами. Зовнішні вигини на дисках галактик також можуть бути пов’язані з акрецією міжгалактичної речовини, міжгалактичними магнітними полями, нестабільністю диска і гало темної матерії. Крім того, визначення геометрії вигину Чумацького Шляху також є проблемою.
Яке дослідження провели вчені?
Дослідники використали дані телескопа Gaia та огляду неба APOGEE, а також інструмент для вимірювання відстаней StarHorse. Це дозволило вивчити вертикальні та радіальні швидкості зірок в кінематиці галактичного диска і застосували їх для характеристики початкового радіусу вигину і швидкості його прецесії.
Аналіз демонструє, що радіус вигину більший, ніж вважалося раніше, та становить 18 кілопарсек (58700 світлових років). Також автори обчислили момент імпульсу вигину, він складає Lz = 2800 кпк км с−1. Середня вертикальна швидкість зірок збільшується, починаючи з Lz > 1800 кпк км с−1 і продовжується до найвищого значення моменту імпульсу, після чого різко спадає.
Також дослідники визначили, як вигин впливає на зірок різного віку. Вони помітили різницю у амплітуді швидкостей, що відповідає сценарію, коли деформація положення зірок віком від 3 до 9 мільярдів років відображає їхню реакцію на найновішу гравітаційну взаємодію. Вона відбувалася менше, ніж 3 мільярди років тому та може відповідати, наприклад, збуренню в диску, викликаному галактикою-супутником.
Комп’ютерна симуляція вигину Чумацького Шляху. Sloan Digital Sky Surveys / YouTube
Нещодавно астрономи зафіксували деформацію руху Чумацького Шляху під дією Великої Магелланової Хмари. Крім того, вчені досліджують історію злиття галактик-супутників із нашою галактикою. Так, їм вдалося відшукати рештки галактики Геракл у центрі нашої та створити дерево злиття інших галактик із Чумацьким Шляхом.