Як показало дослідження італійських вчених, зоровий контакт із роботом-гуманоїдом змінює нейрональну активність мозку та призводить до затримки прийняття рішень, у порівнянні із ситуацією, коли робот дивиться у бік. До такого висновку вони дійшли, коли проаналізували процес простої гри між людьми та роботом, про що написали в журналі Science Robotics.
Istituto Italiano di Tecnologia
Чому зоровий контакт із роботом вартий окремого вивчення?
Люди — соціальні істоти, а тому при прийнятті рішень часто орієнтуємося на погляди та наміри інших людей. А щоб зрозуміти, що відчуває й думає інша людина, ми значною мірою покладаємося на невербальні сигнали, наприклад, на погляд. Сильним комунікативним сигналом є зоровий контакт, який дає змогу багато чого дізнатися про ментальний стан, наміри й бажання інших. А крім цього підвищує пильність та навіть тимчасово посилює такі когнітивні процеси як пам'ять і увага. Але це стосується не тільки взаємодій між людьми. Як показали дослідження, погляд у вічі роботові також має на нас вплив. Так, зоровий контакт із андроїдом має визначальну роль в оцінюванні робота та взаємодії з ним, впливаючи на його привабливість та комфорт у спілкуванні. Водночас подібні висновки були зроблені на основі суб'єктивних відгуків учасників дослідження. А це не дає змогу зрозуміти, які конкретно процеси відбуваються на рівні підсвідомості, активності мозку. Тож науковці Італійського інституту технологій провели власне дослідження, під час якого намагалися знайти відповідь на питання, як зоровий контакт із роботом впливає на нашу здатність приймати рішення на рівні мозкової активності.
Як роботу вирішили подивитися у вічі?
Вчені провели дослідження за участі 40 учасників-добровольців та одного гуманоїдного робота iCub, якого зібрали для вивчення когнітивних процесів людини з допомогою науковців Італійського інституту технологій. Дослід, який повели вчені з добровольцями, полягав у простій грі з роботом. Учасники сиділи навпроти нього й споглядали на екрані на столі як два автомобілі рухаються назустріч одне одному й ось-ось зіткнуться. На половині дороги автомобілі зупинялися, а екран ставав чорним на п'ять секунд. У цей час людей просили подивитися у вічі роботові, який міг підтримати зоровий контакт або ж відвести погляд у бік. Після проходження часу очікування обом гравцям потрібно було зробити вибір за одного з водіїв: дозволити автомобілеві рухатися прямо назустріч іншому авто або ж відхилитися в бік.
У той час, коли учасники дивилися на робота й приймали рішення, науковці відстежували їхню мозкову активність за допомогою апарату електроенцефалографії. Базуючись на основі дослідів із взаємодією людей, вчені очкували, що зоровий контакт із роботом теж призведе до посилення когнітивних процесів.
Демонстрація проведення гри між учасником та роботом iCub. Istituto Italiano di Tecnologia
Як зреагував людський мозок на погляд робота?
З'ясувалося, що погляд робота має справді вплив на прийняття людиною рішень. У випадках, коли робот дивився у бік, учасники помітно швидше приймали рішення щодо направлення авто на екрані, ніж коли робот у відповідь дивився їм у вічі. Науковці схильні пояснювати це тим, що під час зорового контакту людський мозок намагається передбачити наміри партнера (цього разу робота) або ж прийняти рішення незалежно від потенційно відволікаючого погляду робота. Окрім затримки прийняття рішень, зоровий контакт із роботом підвищував синхронізацію альфа-ритмів у мозку учасників, що пов'язують з пригніченням уваги до відволікаючих факторів та неважливої інформації, що узгоджується із попередніми результатами. Зрештою, це призвело до різних стратегій прийняття рішень учасниками в ситуаціях, коли робот підтримує зоровий контакт та коли дивиться у бік.
Тож погляд робота для нашого мозку мало чим відрізняється від погляду людського. Він сприймає сигнал зорового контакту подібно до такого зі справжньою людиною, викликаючи посилення окремих когнітивних процесів та сповільнюючи прийняття рішень. Автори сподіваються, що їхні результати врахують при наступних розробленнях гуманоїдних роботів, щоб створити їх найбільш підхожими для їхнього призначення. Так, якщо андроїди з пронизливим поглядом можуть згодитися у ролі доглядальників та компаньйонів, то здатні завдати більше шкоди в потенційно небезпечних ситуаціях, як-от при керуванні складними механізмами, де увагу людини ніщо не повинно відволікати.