Відбиток людської ноги на Алатарі. Stewart et al. / Science Advances, 2020
Сім людських слідів ніг, залишених на колись болотистому озері, можуть бути найстарішим свідченням перебування Homo sapiens на Аравійському півострові. Детальне дослідження вказує на можливий вік відбитків - понад 100 тисяч років, тобто приблизно на 25 тисяч років молодші за попередні найдавніші свідчення. Про це написали німецькі дослідники у статті журналу Science Advances.
Чому Аравійський півострів?
Вважають, що через Аравійський півострів проходив шлях наших предків під час міграції з Африки до Середнього Сходу та Європи. Про те, що люди відвідували півострів, коли він був ще не таким пустельним, а вкритим зеленими луками, свідчать, зокрема, кам’яні знаряддя праці. А ще там знайшли людську фалангову кістку віком понад 86 тисяч років. Але нова знахідка людських відбитків є ще більш давнім свідченням перебування людини.
Як його знайшли?
Протягом близько десяти років науковці вивчали Аравійський півострів за допомогою супутникових зображень та їхніх наземних уточнень. Так вони виявили десятки тисяч локацій, які колись були дном стародавніх прісноводних озер. Один із них, що в пустелі Нафуд, сильно вирізнився з-поміж решти - на ньому збереглися сотні слідів. Десь 400 з них залишили тварини, включно зі слонами, дикими віслюками, буйволами та верблюдами. А сім з них належали людині Homo sapiens. Древнє озеро назвали Алатар, що з арабської перекладається як “слід”.
Що показало дослідження?
Щоб визначити вік слідів, вчені використали метод оптично стимульованого датування, який вимірює, коли шари відкладень останній раз потрапляли під вплив світла. Метод оцінив вік відбитків у 121-112 тисяч років.
Їхній розмір та контури вказують на те, що вони залишені людьми із довгими стопами, високою статурою та худорлявістю. Втім, ці люди були здатними до тривалих подорожей на далекі відстані між Африкою та Аравією. Ймовірно, вони мігрували великими компаніями задля пошуку їжі на багатих аравійських болотах, вважають вчені.
Сліди тварин того самого віку поряд з людськими дають змогу припустити, що люди могли там полювати чи переслідувати здобич, хоча жодних знарядь праці чи решток тварин поблизу не знайшли. Або ж вони могли ненадовго зупинилися на Алатарі, просто щоб напитися.